Уряд країни-агресора запускає масштабний секвестр федерального бюджету, який зазнав 3-кратне падіння нафтогазових доходів та, згідно з прогнозами Міністерства фінансів, завершить 2020 рік з бюджетним дефіцитом у розмірі 5 трильйонів рублів, що становить близько $68 млрд.
Щоб залатати діру в федеральному бюджеті, Мінфін планує у 2021-23 роках зменшити витрати на 4,684 трильйона рублів (близько $67 млрд), або 4,2% ВВП.
А з метою посилення доходних статей бюджету 2020 року, було ухвалено рішення підняти ціни на споживання природного газу.
Скорочення бюджету
Згідно з урядовими планами РФ у 2021 році сумарне скорочення становитиме 1,428 трлн рублів, у 2022-му - 1,892 трлн рублів, а у 2023 році - 1,364 трлн рублів.
Проте, в кращих традиціях авторитарних форм правління, уникнути скорочення фінансування вдалося силовикам, судовій системі та вищому держапарату.
Зниження витрат на держпрограму з правоохоронної діяльності складе символічні 0,4-0,6% у 2021-22 років і буде повністю компенсовано зростанням на 2,3% у 2023 році.
Також у 2021-му році зросте фінансування адміністрації президента країни-агресора на 89 млн рублів, й скоротиться на 191,4 млн руб у 2022 році, а потім знову планується збільшення у 2023 році — на 218,85 млн руб. В сумі адміністрація обійдеться бюджету в 14,28 мільярда рублів в наступному році, в 14,4 млрд — у 2022-му і 14,8 млрд — у 2023 році, що становить близько $203 млн.
На потреби заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва і державних службовців адміністрації президента країни-агресора заплановано зростання витрат на 1,13 млрд рублів — до 25,9 млрд рублів. У 2022-23 років витрати можуть зрости на 1,16 млрд рублів — до 26,4 млрд рублів, а це – близько $362 млн.
Водночас для всіх інших статей витрат Мінфін планує включити режим жорсткої економії, часом з двозначним скороченням асигнувань.
Врізання видатків на потреби простих громадян
Згідно з намірами уряду, на 10% планується урізати план відновлення економіки: замість 870 мільярдів рублів на 2021 рік він передбачає 787 млрд.
Держпрограма розвитку промисловості втрачатиме практично кожен третій рубль (29,6%), і передусім внаслідок зниження бюджету підпрограм розвитку транспортного та спеціального машинобудування. Розвиток державної транспортної системи втрачає - 12,9% закладених грошей.
Держпрограма, яка спрямована на охорону здоров’я та розвиток медицини буде врізана на 9,1-10% у 2021-22 роках і на 17% - у 2023 році. Аналогічне за масштабом врізання фінансування чекає державних програм освітньої сфери, агропромислового комплексу та галузі космічних досліджень.
Обвальне зниження витрат передбачено для системи житлово-комунальних послуг: у 2021 році воно становитиме - 5,6%, а у 2022 прискориться – до 43,8%.
Також, до планів скорочення увійшли великі ядерні проєкти. Бюджет відповідної державної програми буде скорочений на 2,2% у 2021 році, 10,1% - через рік і майже в 3 рази (на 61,4%) - у 2023 році.
Меншого скорочення фінансування зазнають бюджети МНС і МЗС: держпрограма з надзвичайних ситуацій втрачає 1,6-3% лімітів у 2021-2022 роках, а зовнішньополітична держпрограма - 1,1-2,5%.
Оцінка експертів
Експерти оцінюють такі кроки як прагнення Мінфіну повернутися до старих рецептів, ставлячи на чільне місце стабільність бюджету, в той час, як розвинені країни збільшують дефіцити для підтримки бізнесу, споживачів та попит, який через пандемію зазнав істотного падіння.
Варто зазначити, початковий проєкт федерального бюджету на 2021 рік верстали в іншій реальності: в нього закладали середню ціну Urals в $56 за барель і середній курс долара в 66,1 рубля.
У липні російську нафту купували в Європі дещо дорожче $40 за барель, проте обсяги експорту – на мінімумі з початку 2000 років через угоди ОПЕК+, яка зобов'язує РФ зменшити видобуток до рівнів 18 років тому.
Відповідно, в результаті подорожчання нафти, ситуація з бюджетними надходженнями мало у чому змінюється: в червні нафтогазові доходи зазнали падіння на 66% у порівняні з торішніми показниками, а за підсумками півріччя Мінфін відзвітував про бюджетний дефіцит у розмірі 955 мільярдів рублів.
Фактичний розмір бюджетного дефіциту, втім, вдвічі більший: квітневий провал доходів кабмін профінансував коштом разових надходжень від угоди з акціями Сбербанку (1,2 трлн рублів), записавши їх в «доходи», а не в «джерела фінансування дефіциту».
У травні Мінекономрозвитку оцінило сумарний бюджетний дефіцит в системі (включаючи бюджети регіонів і соціальних фондів) в 8,5% ВВП, або 9 трильйонів рублів, або $123.288 млрд.
Влада готує підвищення цін
Федеральну антимонопольну службу не враховує регіональну специфіку діяльності газорозподільних організацій, не має нормативів розрахунку орендної плати за користування газогонами «Газпрому», а крім того, не враховує витрати постачальників на добровільне медичне і пенсійне страхування. Такими є аргументи голови комітету Ради Федерації з економічної політики
Як повідомляє видання з такою пропозицією в листі до помічника президента та глави Міненерго в якому йшлося, що внаслідок окресленої регіональної специфіки, газорозподільним організаціям не вистачає грошей. Їхнє фінансове становище погіршується, пише він.
Фактично йдеться про те, щоб дозволити губернаторам підвищити тарифи на прокачування газу: слідом збільшиться вартість підключення до мереж, а потім і самі ціни на газ, попереджає керівник енергетичного департаменту фонду «Інститут енергетики та фінансів».
Варто зазначити, що за будь-яке зростання цін на проміжні послуги, зокрема, логістику, витрати завжди лягають на плечі споживача. І хоча ціну для населення можна проіндексувати вище інфляції, то незалежні постачальники газу дійсно можуть постати перед фінансовими труднощами.
Окрім населення, досить істотно постраждає бізнес, який закуповує паливо у незалежних виробників, йому доведеться більше платити за постачання, що відіб'ється на кінцевій вартості газу.
У виграші від лібералізації регулювання залишаться регіональні бюджети, якщо зможуть продавити підвищення тарифу і додаткові надходження від прибутку «дочок» «Газпрому», зазначають експерти.
В підсумку варто зазначити, проблема значно більша, ніж нерозуміння регіональної специфіки. Адже, підвищення оптових внутрішніх цін на природний газ і тарифів на його транспортування частково здатне компенсувати досить складне фінансове становище «Газпрому» і його дочірніх підприємств. І, як коментують чиновники, цілком нормальним є те, що напружена ситуація на світовому газовому ринку частково буде компенсована коштом населення – через підвищення внутрішніх цін на газ.
