Голова Світового Банку закликав створити більш амбітний план з ослаблення боргового навантаження для бідних країн. При цьому він наголосив, що рецесія, пов'язана з COVID-19, переростає в депресію в тих частинах світу, які опинилися в скруті.
В інтерв'ю для The Guardian Девід Малпасс заговорив про перспективу першого систематичного списання боргів з 2005 року. За його словами, свіжі дані Світового Банку, які будуть опубліковані наступного місяця, свідчать, що додаткові 100 мільйонів людей опинилися за межею бідності через кризу.
Читайте такожForeign Policy: Час "витрусити" гроші з офшорів, щоб пом'якшити збитки від пандеміїЕкономічні наслідки пандемії COVID-19 найбільше вдарили по бідних країнах. На думку Малпасса, боргова криза загострюється. І це означає, що потрібно дещо більше, ніж просто відстрочка виплат, яку цього року багаті країни запропонували біднішим.
"Нинішня криза гірша, ніж та, яка відбулася в 2008 році. А для Латинської Америки вона гірша, ніж була боргова криза 1980-х років. (...) Нагальна проблема - це бідність. Є люди, які на межі. За останні 20 років ми досягли прогресу. Цілі популяції виходили зі стану глибокої бідності. На тлі продовження економічної кризи люди ризикують знову впасти в глибоку бідність", - сказав президент Світового банку.
Він також вказав на те, що нинішня криза, яка виникла через COVID-19, загострила нерівність.
"Заходи стимулювання у розвинених країнах були зосереджені на цих розвинених країнах. Таким чином велика проблема нерівності стала ще гіршою. У країнах, що розвиваються, рецесія набагато гірша, ніж в розвинених", - пояснив він.
Читайте такожДержстат розповів, скільки українців заробляють $1 тисячу на місяцьМалпасс також додав, що проблема з боргами посилилася тому, що на тлі падіння ВВП бідних країн їхня заборгованість лишилася без змін. Президент Світового Банку сказав, що схвалює рішення країн G7 продовжити "боргові канікули" до кінця 2021 року. Але він наголосив, що потрібні більш радикальні підходи.
Малпасс додав, що умови, на яких країни беруть в борг, повинні бути більш прозорими. Крім того важливо, щоб з'явилися угоди про ослаблення боргового навантаження за участі кредиторів, які до цього часу не брали участі в таких заходах. Зокрема, це стосується приватних інвесторів й китайського Банку розвитку.
"Існує ризик, що приватні інвестори отримують виплати в повній мірі за рахунок заощаджень країни, які були отримані від офіційних кредиторів. Це не чесно у відношенні до платників податків тих країн, які надають допомогу в розвитку інших. А також означає, що у бідних країн не накопичується ресурсу для боротьби з гуманітарними кризами", - пояснив президент Світового Банку.
Читайте такожКожна шоста молода людина у світі втратила роботу через коронавірусВін додав, що його організація мобілізувала 160 мільярдів доларів для позик і грантів, які повинні пом'якшити нинішній тиск на системи охорони здоров'я. Ці гроші також підуть на ослаблення тиску, який виник через закриття шкіл через карантин, втрату доходів у людей, які працюють "в тіні" і на подолання загрози початку голоду. Повна вартість покращення інфраструктури країн, що розвиваються, розвитку їхніх систем охорони здоров'я і освіти, а також відмови бідних країн від викопного палива буде складати трильйони доларів.
"В деяких країнах рецесія переросла в депресію. Це найбільша криза за багато десятиліть. Але я надзвичайно оптимістично чекаю, що люди будуть працювати разом і знайдуть вихід", - сказав Малпасс.
Президент Світового Банку також додав, що перспектива початку голоду "дуже тривожить". Він вказав на зростання загрози для продовольчої безпеки впродовж року. Хороші врожаї й імпорт продуктів стримують загрозу початку голоду.
"Поки що проблем з нестачею продуктів немає. Але якщо ситуація буде такою ж і надалі, вони з'являться", - сказав Малпасс.
Як коронавірус вплинув на економіку в Україні й світі?
- The Economist: Східну Європу чекає обвал економіки, як після падіння комунізму
- Через карантин прибуток українських банків зменшився - НБУ
- Найбільше в країнах єврозони: S&P Global Ratings оцінило масштаби падіння світової економіки
