Скандальний старт Київської облради: Як "слуги Коломойського" владу ділили

Київська обласна рада однією з перших в країні зібралася на установче засідання, аби сформувати правлячу коаліцію та обрати керівні органи. Проте ані з першої, ані з другої спроби депутатам не вдалося формалізувати більшість і визначитись з кандидатурою голови, його заступників та керівників постійних комісій.

Інтрига полягала в тому, що крісло голови надто хотів зайняти колишній нардеп-регіонал, а нині лідер київської обласної ячейки "За майбутнє" Ярослав Москаленко. Натомість його конкуренти розігрували іншу комбінацію, в результаті якої очолити раду мав би представник "Слуги народу". Примітно, що ця конкурентна боротьба розгорнулася в середині сил, які асоціюються з олігархом Ігорем Коломойським. Адже на його інтереси орієнтується і нардеп Олександр Дубінський, під впливом якого перебуває значна частина фракції "СН". "За майбутнє" ж очолює багаторічний партнер олігарха Ігор Палиця.

Ця боротьба стала результатом переплетінь інтересів та інтриг різних політико-бізнесових кланів, які орієнтуються на Київщину.

За реультатами виборів 25 жовтня до Київської обласної ради було обрано 84 депутати. До ради потрапили представники "Європейської солідарності" (25 депутатів), "Слуги народу" (22 депутати), "За майбутнє" (14 депутатів), "Батьківщини" (14 депутатів) та "Опозиційної платформи - За життя" (9 депутатів).

Такий розклад дозволяв припустити ймовірність кількох різних конфігурацій майбутньої коаліції. В більшості розкладів так чи інакше фігурувала фракція "За майбутнє", оскільки в неї немає жодних ідеологічних застережень щодо співпраці з усіма іншими політсилами в облраді. Тоді як співпраця, скажімо, "ЄС" зі "слугами" чи "ОПЗЖ" є завідомо нереальною. Тож Москаленко разом зі своїми підопічними бачили себе ядром майбутньої більшості і відкрито проголошували свої кадрові амбіції. В першу чергу –  крісло голови облради.

Зірвана перемога

Москаленко зробив ставку на "ЄС". Для цієї фракції, незважаючи на найбільшу кількість мандатів, така конфігурація була єдино можливим способом взяти участь у розподілі посад. Проте суми штиків "ЄС" та "ЗМ" в кількості 39 депутатів було дещо замало для проведення рішень. І Москаленко намагався долучити до коаліції окремих депутатів з інших фракцій.

Але цей процес через протидію з боку куратора фракції "Слуги народу" нардепа Дубінського видався непростим. Тому перше зібрання 20 листопада результату не принесло – депутати не змогли вийти на конкретні домовленості і оголосили перерву до 25 листопада "для узгодження технічних питань".

Під час другої зустрічі депутатського корпусу мали обрати склад лічильної комісії, секретаріат ради, визначитися із головою ради, призначити йому заплатню і обрати заступників.

Але вже на початку засідання стало зрозуміло, що визначеності з коаліцією немає, а тривають інтриги. У "Слуг народу" на той момент вже було спільне бачення з "Батьківщиною" та йшли активні консультації з "ОПЗЖ", яка пропонувала свої послуги в обмін на одне з крісел заступників. Москаленко ж продовжував шукати шлях до сердець окремих депутатів. В цей момент почало здаватись, що перемога вже майже нього в кишені.

Депутати почали рухатись по пунктах порядку денного і досить швидко утворили лічильну комісію, що відкрило шлях до організації процесу виборів голови.

Кандидатів виявилося лише двоє. Першим, очевидним, став Ярослав Москаленко. Другим - висуванець "Слуги народу", заступник голови обласної держадміністрації Київщини Олександр Скляров. Голосували бюлетенями. Проте назвати ті вибори таємними важко, адже керівники фракцій контролювали своїх депутатів і намагалися не допустити зради.

Результат виявився невтішним для Москаленка – за нього проголосувала рівно половина ради, 42 депутати, але для перемоги потрібно було здобути 43 голоси. Склярова підтримали 38 обранців. При тому, що на момент голосування в раді були присутніми 81 депутат, голосів виявилося лише 80. Згодом з'ясувалося, що "підвів" депутат від "ЄС" Олег Іваненко, який не брав участі у голосуванні.

Коли ж справа дійшла до переголосування, фракції "Слуги народу" та "Батьківщини" за рішенням своїх керівників демонстративно залишили залу засідань. І це фактично зробило неможливим нове результативне голосування за Москаленка, адже потенційні донори голосів були змушені залишити залу разом з колегами. Тож рада знову оголосила перерву задля проведення додаткових консультацій.

У Москаленка, звісно, не зраділи такому перебігу подій і звинуватили керівництво фракцій-саботажників у тиску на власних депутатів. У своєму пабліку осередок партії заявив, що три фракції навмисно зірвали засідання, на якому планувалось обрання голови ради, а депутати від "ОПЗЖ", "Слуги народу" та "Батьківщини" голосували ручками різного кольору. 

Перехоплення ініціативи

Продовження сесії тимчасова президія ради призначила згодом на п'ятницю, 27 листопада. І вже на початку роботи зібрання стало ясно, що не обійдеться без скандалу.

Спочатку виявилося, що в залі немає одного з членів лічильної комісії від "Батьківщини" Олега Притуляка. Натомість голосує картка ще одного "батьківщинця" Руслана Браславського, який буцімто хворий на ковід і перебуває на самоізоляції. Коли депутати Москаленка здійняли з цього приводу бучу, в залі з'явився той самий Браславський. І тоді почалася штовханина щодо того, чи потрібно заборонити "хворому" присутність на засіданні і чи не варто б було примусити його здати тест.

Все це було свідченням, що ініціативу у Москаленка перехопили опоненти і його така жадана перемога віддаляється.

Коли нарешті депутати заспокоїлися і перейшли до організації процесу голосування, коаліція зі "Слуги народу", "Батьківщини" та "ОПЗЖ" вже була очевидною. Їй вдалося протиснути через президію рішення про те, щоби голосування по кожному кандидату відбувалося почергово, а не в одному бюлетені, як це було напередодні. І першим в черзі опинився саме Олександр Скляров.

Такий формат голосування дав керівникам фракцій можливість більш ефективно контролювати своїх депутатів, аніж за допомогою різнокольорових ручок. Таким чином потенційні приховані зради в лавах "СН", "Батьківщини" та "ОПЗЖ" були практично виключені.

Тож коли 44 депутати від цих трьох фракцій по черзі отримали бюлетені і опустили їх до скриньки для голосування, результат став очевидними для всіх. Тепер демарш влаштували вже "За майбутнє" та "ЄС", а Москаленко оголосив про самовідвід. Втім це не допомогло, адже результат у 44 голоси "за" Склярова було вже не перебити.

В умовах відсутності більшості депутатів "ЗМ" та "ЄС", фракціям більшості вдалося досить швидко впоратись і з призначенням заступників. Крісло першого віддали представниці "Батьківщини", дружині мера Броварів Марині Сапожко. Другим заступником став представник "ОПЗЖ" Валерій Ксьонзенко.

Наразі переможці вмощуються у здобуті крісла, а переможені традиційно намагаються якось відіграти ситуацію назад. Ярослав Москаленко вже заявив, що апелюватиме до правоохоронних органів та позиватиметься до суду через протизаконне, на його думку, голосування за Склярова. 

У своєму Facebook депутат також заявив, що коаліція відбулася не просто так. Буцімто за участь у ній з "Батьківщиною" розрахуються посадою в уряді для депутатки Київоблради Ганни Старікової, яка відіграла суттєву роль у п'ятничних подіях. А з "ОПЗЖ" - посадою заступника обласного губернатора.

Тим часом, судячи з тріумфальних коментарів до цього допису Москаленка з боку режисера коаліціади Олександра Дубінського, стороні, що програла навряд чи вже вдасться переломити ситуацію і доведеться шукати способи підлаштуватись під створену більшість. Адже шкурні інтереси і тих кланів, що одержали перемогу, і тих, хто несподівано опинився у опозиції, вимагають інкорпорованості у владу. Просто для декого квиток на цей потяг виявиться дорожчим.