WSJ розповіло про роль двох українців у нових санкціях проти «Північного потоку 2»

WSJ розповіло про роль двох українців у нових санкціях проти «Північного потоку 2»

Гламаздіну і Харченку порадили вдарити по найбільш больовій точці проекту

WSJ розповіло про роль двох українців у нових санкціях проти «Північного потоку 2»
фото Nord Stream 2

Нові санкції США проти російського газопроводу «Північний потік 2» можуть стати тріумфом для українців, які лобіювали у Вашингтоні блокування цього проекту, пише газета The Wall Street Journal, на яку посилається Forbes.

Багато зусиль для запровадження санкцій доклали директор з розвитку Федерації роботодавців нафтогазової галузі Вадим Гламаздін і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Гламаздін, який в 2015-2016 роках працював в українському кабміні, і Харченко намагалися зупинити будівництво «Північного потоку 2» з самого початку проекту в 2016 році.

Вони розповіли виданню, що направляли листи міністрові фінансів Стівену Мнучіну і тодішньому держсекретарю Рексу Тіллерсону, але не отримали відповідей.

Пізніше Гламаздін у Вашингтоні познайомився з лобістом Даніелем Вайдичем, який раніше працював у комітеті сенату з міжнародних відносин. Він порадив українцям змінити підхід і пошукати вразливості в самому проекті «Північний потік 2», пише WSJ.

Вайдич під час роботи в сенаті в 2014 році допомагав розробляти санкції проти Росії, які змусили компанію Exxon Mobil згорнути спільні проекти з «Роснефтью» і позбавити російську компанію доступу до своїх технологій роботи на шельфі.

«Цю ж модель ми застосували до «Північного потоку 2», – розповів Вайдич. – Що таке потрібно росіянам, чого у них самих немає?»

Влітку 2018 року Гламаздін і Харченко, як зазначає WSJ, виявили можливу «больову точку» проекту: в ході енергетичного форуму російський експерт (його ім'я в статті не називається) зазначив, що в Росії немає компаній, здатних прокладати труби необхідного для газопроводу діаметра на потрібній глибині. «Це був важливий момент», – заявив Харченко виданню.

Данія, у водах якої мав пройти газопровід, забороняє суднам вставати на якір в деяких районах Балтійського моря, оскільки там можуть знаходитися бомби часів Другої світової, які не вибухнули.

Російське судно «Академік Черський» не могло працювати з такими обмеженнями, тому «Газпрому» довелося укласти контракт зі швейцарською Allseas Group SA. Лобісти вирішили цим скористатися і «зайнятися трубоукладальними судами», зазначив Гламаздін.

З ідеєю ввести санкції проти компаній, що займаються прокладанням газопроводу, українці звернулися до сенатора Теда Круза, якого Вайдич консультував в ході його президентської кампанії 2016 року. Круз в свою чергу залучив до роботи над проектом санкцій свою колегу, сенатора Джинн Шахін.

Підготовлений ними законопроект поширював санкції на європейські компанії, що надають судна для будівництва «Північного потоку 2». Ці санкції схвалені і введені в кінці 2019 року. Через них швейцарський трубоукладач Allseas відмовився продовжувати роботу на газопроводом.

У жовтні цього року американська влада розширила санкції. Тепер санкції застосовуватимуться в тому числі до компаній, які надають послуги чи фінансування для «покращення або встановлення устаткування» суден, які будуть продовжувати будівництво «Північного потоку 2».

У розмові з WSJ Гламаздін зазначив, що нові обмеження стануть «останнім цвяхом у кришку труни» «Північного потоку – 2» і не залишать шансів його добудувати.

Російські чиновники після введення минулорічних санкцій заявляли, що Росія здатна завершити будівництво газопроводу своїми силами, нехай навіть це займе більше часу. 29 листопада в компанії Nord Stream 2 AG заявили, що будівництво трубопроводу відновиться вже на початку грудня цього року.

Між тим, як повідомлялося, європейські партнери Nord Stream 2 не збираються відмовлятись від газопроводу.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло