+17 Київ
Український бізнесмен Ігор Коломойський 2017 року інвестував у майнінг-ферму у Грузії $50 млн. Про це стало відомо з тексту рішення Високого суду Лондона, опублікованого 24 лютого.
Коломойський повідомив суд у межах процесу за позовом "ПриватБанку", що у ферму для майнінгу криптовалюти він інвестував разом із бізнесменами Олексієм Кучухідзе і Георгієм Капанадзе. Виробництвом оперували їхні компанії Georgian Manganese LLC і Vartsikhe 2005 LLC.
За прогнозом бізнесменів, вкладення мало до січня 2021 року дати їм 50 тис. біткоінів вартістю $1 млрд.
Майнінг на грузинській фермі проводили з листопада 2017-го до листопада 2018 року, потім – із травня до вересня 2019 року. За цей період було добуто 3533 біткоіни. Із них, за інформацією юристів Коломойського, йому належить приблизно 1 тис. біткоінів.
25 лютого біткоін торгують на рівні $48,1 тис. Про це свідчать дані криптовалютної біржі Coindesk. З огляду на це, Коломойський і його партнери заробили майже $170 млн. Приблизно третина з них належить українському бізнесменові.
19 грудня 2017 року Високий суд Англії та Уельсу видав судовий наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і його партнера Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, як заявляють, є їхньою власністю або контрольовані ними. Рішення про арешт активів було видано на підставі наданих суду доказів, які доводять, що Коломойський і Боголюбов вивели з банку приблизно $2 млрд через проведення низки незаконних операцій.
Колишні власники банку подали клопотання про оскарження цього судового наказу, а також юрисдикції англійського суду розглядати позови "ПриватБанку". Ці клопотання було задоволено в суді першої інстанції суддею Фанкортом 4 грудня 2018 року, і повністю скасовано рішенням Апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, яким було підтверджено, що позов банку про шахрайство проти колишніх власників може розглядати англійський суд.
Загальну суму зобов'язань відповідачів за видатками банку буде визначено на слуханнях, які відбудуться в період із жовтня 2021 року до лютого 2022 року
"ПриватБанк" було націоналізовано у грудні 2016 року, на той момент це був найбільший приватний банк України. На його докапіталізацію держава витратила майже 200 млрд грн.
НБУ в липні 2017 року опублікував звіт фінансового аудиту "ПриватБанку", проведений компанією Ernst&Young, згідно з яким напередодні націоналізації банк був фінансовою пірамідою. Після цього ексвласники банку, а також пов'язані з ними офшори та фізичні особи почали подавати десятки позовів до українських судів, у яких оскаржують процедуру націоналізації і вимагають компенсацій за пов'язані з нею фінансові втрати. За даними НБУ, станом на січень 2020 року суди розглядали понад 600 справ у справах "ПриватБанку".
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Коломойського до Національного банку України та Кабінету Міністрів щодо незаконності націоналізації "ПриватБанку". Держава оскаржила це рішення в апеляційному суді.
У листопаді 2019 року Коломойський заявив, що банк повернуть йому найближчим часом. До цього він говорив, що "ПриватБанк" йому не потрібен, він хоче $2 млрд компенсації.
У травні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон, що забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам, тоді ж він набув чинності. У червні закон уперше застосували на практиці.
