fbpx

Після весілля батьки Олени запропонували нам жити в їхній квартирі. Квартира стара, був потрібен капітальний ремонт. Я навіть не знаю, як там жили квартиранти. Ось я подумав, що якщо тесть із тестем до мене такі добрі – потрібно чимось відповісти. Вирішив зробити повний ремонт. Затягнувся ремонт якраз на п’ять років, але в квартирі я поміняв повністю все, зробив з неї лялечку, і саме в цей момент дружила мені сказала, що хоче розлучатися

До шлюбу у мене завжди було дуже серйозне відношення. Тому коли я вирішив одружитися, то був впевнений, що одружуюся один раз і на все життя і що у нас з дружиною все буде добре. Моєю обраницею стала Олена, вона була єдиною донькою у своїх батьків. Нам зробили гарне весілля з побажанням щасливого і довгого сімейного життя.

Ми з дружиною Оленою прожили в шлюбі п’ять років і я був впевнений, що цей шлюб буде на все життя. Ніби як у нас були однакові інтереси, ми хотіли від шлюбу одного і того ж. А якщо людям потрібно одне і теж, то і шлюб буде міцним.

Мабуть, так думав тільки я. Після весілля батьки Олени запропонували нам жити в їхній квартирі. У них була ще одна, яку вони здавали квартирантам. Що вам сказати? Квартира ще радянських часів, вимагала капітального ремонту. Я навіть не знаю, як там жили квартиранти. Ось я подумав, що якщо тесть із тестем зі мною так ласкаві – потрібно чимось відповісти. Вирішив зробити повний ремонт. Затягнувся ремонт якраз на п’ять років, але в квартирі я поміняв повністю все, зробив з неї лялечку.

Треба сказати, що з дружиною ми завжди жили добре, не було якихось особливих непорозумінь. Єдине, що мене насторожувало, це те, що Олена не хотіла дітей. Спочатку відмовлялася кар’єрою, потім – недоробленим ремонтом.

І ось як тільки ремонт зроблений, Олена мені заявляє, що подала на розлучення. Просто так, без причин. Я її питав чому, навіщо. Адже ми нормально жили. А вона мені відповіла, що просто розлюбила. На наступний день приїхали її батьки і попросили мене виїхати з їхньої квартири.

Мені і подітися не було куди. Добре, що старий друг дав тимчасовий притулок. На мої слова про те, що я в квартирі ремонт зробив, вклав в неї чимало грошей, мені відповіли, що мене ніхто не просив. Тепер не можу з ними навіть зв’язатися. Друзі вважають, що потрібно подати на них до суду.

Можливо, якусь певну суму виграю і компенсую хоч трохи свої витрати. Але чи варто це робити – не знаю. Для мене найприкріше те, що мене кинула жінка, з якою я хотів прожити все життя, без пояснення навіть причини. Як тепер вірити людям і любити взагалі?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page