Отримую я набагато більше за чоловіка Михайла, але йому про це не говорю, і думаю, що це правильно. Менше знає – міцніше сон.
Я вже давненько заробляю відчутно більше, ніж чоловік, але це моя таємниця. Зате у мене є фінанси, за які я не маю звітувати і вислуховувати нудні нотації.
З Михайлом ми живемо вже близько десяти років, є син Іванко, ходить вже до другого класу. З чоловіком у нас мир і благодать, поки питання не стосується грошей. Тут Мишко стає нудним і допитливим просто до тремтіння. Буде вираховувати кожну копієчку, зважувати всі за і проти, щоб її витратити. У нього є зошит, куди він вносить всі доходи і витрати і якщо, на його думку, у нас перевитрата, то він мені про це тиждень висловлюватиме. Це виховання свекрухи плюс професійне.
Перевитрати зазвичай траплявся з моєї вини. То синові шоколадку куплю, а вона в бюджет не закладена була, то собі помаду, тому що стара скінчилася. То втомлюся і куплю пельмені на вечерю. Такі витрати не скидали нас в безодню безгрошів’я, але необхідність вислуховувати годинний монолог чоловіка про шкоду марнотратства і користь правильного ведення сімейного бюджету просто вибивав мене з колії.
У свій час, поки я була в декреті, Михайло все гроші тримав у себе і сам ходив за покупками. Після кількох конфліктів, коли він купив зовсім не те, він почав давати гроші і мені. Але це так образливо, постійно випрошувати гроші у власного чоловіка. Він сам по собі не скнара, йому не шкода, але він просто фізично страждає, коли я витрачаю зайве. Нічого з цим вдіяти, на жаль, не можна. такий вже мій Міша.
Це єдиний мінус в чоловіка, а так він прекрасний сім’янин, з сином займається, у нього чудове почуття гумору. Завдяки його підходу ми дуже швидко закрили іпотеку, майже накопичили на машину. У планах тепр купити дачу. Я знаю, що у нас все вийде. Давно б уже вийшло, якби я “декларувала” весь свій дохід.
П’ять років тому я отримала підвищення і зростання зарплати. Робота стала складніша і копітка, але воно того абсолютно точно варте. Зарплата моя істотно зросла і тоді я малодушно вирішила не говорити про це Мишкові. На носі був новий рік, дуже хотілося без ниття і сварок купити всім гідні подарунки.
Тоді я подумала, що ось після нового року обов’язково зізнаюся чоловіку, що заробляю тепер більше. Але я так цього і не зробила. То у мене розвалилися черевики, то син виріс з чергових штанів, то шалена знижка в парфумерному була, то мамі треба купити ліки. Всі покупки проходили без шкоди сімейному бюджету.
Михайло не дуже уважний до деталей, тому він не помічав моєї нової помади, нових штанів у сина. Та він навіть свої нові черевики прийняв за старі і два тижні скаржився, що вони йому чомусь почали терти!
В нашій оселі панували мир і спокій. Ніяких моралей, ніяких сварок і занудних бесід. Тоді я і подумала: а навіщо я в цю ідилію буду привносити хаос? З неврахованої чоловіком частини зарплати я можу без зайвих розмов купити те, що і так би довелося купувати, але ще б і нотацій Мишка наслухалася. Якщо всім добре, то навіщо щось міняти?
Ось в такому нелегальному становищі вже який рік живу і мене все влаштовує. Чоловік веде бюджет, у нього все сходиться, його це тішить, а я розпоряджаюся частиною грошей так, як вважаю за потрібне, без погоджень і дебатів. Всім добре.
І тільки мама моя незадоволена тим, що я, за її словами, нахабно обманюю чоловіка. Але вона читає мені моралі набагато менше, ніж це робив би Мишко, з цим можна і змиритися, тому я нічого міняти поки що не збираюся.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
