Загроза вулканічної зими. Супервулкан можуть бути активними протягом тисячоліть, — вчені

    452

    Дослідники вважають, що катастрофічні виверження можуть відбуватися частіше, ніж вважалося раніше.

    Міжнародна група дослідників вивчила древній супервулкан в Індонезії і прийшла до висновку, що такі вулкани залишаються активними впродовж тисяч років після супервиверження. Такі дані вимагають перегляду прогнозів потенційно катастрофічних подій. Про це повідомляє SciTechDaily.

    За словами провідного автора дослідження з Університету Кертін Мартіна Данішіка, супервулкани масштабно прокидалися кілька разів з інтервалом в десятки тисяч років, але невідомо, що відбувалося між цими періодами.

    “Розуміння тривалих періодів спокою вкаже, що нам шукати в молодих активних супервулканах, щоб передбачити майбутні виверження”, — говорить Данішік.

    Супервиверження — одне з найбільш катастрофічних подій на Землі, в процесі якого миттєво викидається величезна кількість магми. Такі виверження можуть змінити клімат планети настільки, що на Землі почнеться “вулканічна зима”. Йдеться про аномально холодний період часу, який може привести до повсюдного голоду і смертям.

    “Вивчення того, як працюють супервулкани, важливо для розуміння майбутньої загрози неминучого супервиверження, яке відбувається приблизно один раз в 17 тис. років”, — відзначає експерт.

    Він розповів, що команда вчених досліджувала магму, що залишилася після супервиверження супервулкана Тоба в Індонезії 75 тис. років тому.

    “Дослідження показали, що магма продовжувала просочуватися в кальдері протягом 5000-13000 років після супервиверження, а потім застигла магма піднімалася вгору, як панцир гігантської черепахи”, — розповідає Данішік.

    Вчені говорять, що небезпека не зникає після супервиверження, як вважалося раніше. Загроза руйнівного виверження може зберігатися протягом багатьох тисяч років і після катастрофічного виверження.

    “Вивчення того, коли і як накопичується магма, і в якому стані вона знаходиться до і після таких вивержень, має вирішальне значення для розуміння супервулканів”, — підсумував експерт.

    Виверження стратовулкана Тамбора було найбільш смертоносним виверженням в новітній історії людства. Виверження сталося 10 квітня 1815 року і забрало життя 120 тис. людей. Стратовулкан відправив у небо стовп попелу заввишки в 40 км. Це було найпотужніше виверження за 500-річчя.

    Сила пірокластичного потоку від виверження породила серію цунамі. Також через величезну кількість SO2 на планеті різко похолодало, що призвело до неврожаїв по всьому світу. Тисячі людей померли від голоду в Китаї, а в Європі поширився тиф. За два роки після виверження ціни на зерно в Швейцарії виросли більш ніж в 4 рази.

    Найсильнішим було виверження індонезійського вулкана Кракатау в 1883 році. Виверження повністю зруйнувало острів, на якому знаходився вулкан. Серія потужних вивержень також зруйнувала і стіни самого вулкана.

    Останнє виверження Кракатау в 4 рази перевищувало міць найбільшої бомби, яка знищила Хіросіму. Радіохвилі від виверження вулкана сім разів облетіли навколо земної кулі.

    Також виверження Кракатау викликало ряд цунамі, які спустошили регіон, в результаті чого загинули 36 тис. людей. Деякі експерти оцінюють збитки від виверження в 1,5 млрд доларів.