fbpx

Останній раз, коли Ганна Дмитрівна, мама мого нареченого Сашка, була у нас в гостях, я приймала її наче королеву, хоча вона цього не заслуговує. За той час, поки я копошилась на кухні, Ганна Дмитрівна притихла в нашій з Сашком спальні. Я ще здивувалася, чого її туди понесло, і чому так довго. Закинувши картоплю з м’ясом в духовку, я не витримала, і пішла на перевірку. І як тепер з цим усім жити?

Останній раз, коли Ганна Дмитрівна, мама мого нареченого Сашка, була у нас в гостях, я приймала її наче королеву, хоча вона цього не заслуговує. За той час, поки я копошилась на кухні, Ганна Дмитрівна притихла в нашій з Сашком спальні. Я ще здивувалася, чого її туди понесло, і чому так довго. Закинувши картоплю з м’ясом в духовку, я не витримала, і пішла на перевірку. І як тепер з цим усім жити?

Мій хлопець і я у стосунках ось уже чотири роки. Запитаєте, чому так довго зустрічалися та не узаконювали стосунки? Просто хотіли бути впевненими у своєму виборі. І ось через чотири роки Саша зробив мені пропозицію, я погодилася. Готуємось до весілля, через два місяці має бути у нас торжество. Та тільки не дає мені спокою одне запитання.

І це питання – мама Саші. Справа в тому, що Ганні Дмитрівні я не сподобалася, ще з першої нашої зустрічі і досі не знаю, в чому саме проблема. Мені 25 років, є вища освіта, чудова робота, повна сім’я, мама та батько живуть усі роки душа в душу. Живемо з Сашею ми в моїй власній квартирі, але для його матері я якась не така, все роблю не так.

Живе Ганна Дмитрівна в іншому місті, я навіть не раз думала про те, яке це щастя. Але ні, вона телефонує щодня Олександру, запитує, що я готувала і як, і постійно, що я не роблю — все не те. Раз на кілька місяців вона приїжджає до нас у гості і ось починається в домі “буря”.

Такого нахабства я не бачила ще ні в кого — вона лізе навіть у мою тумбочку з колготами та шкарпетками, щоб перевірити, чи правильно я її склала, в моєму будинку, мало того, у нашій з Сашком спальні.

Востаннє у нас із нею була ще та “буря”. І що цікаво, я завжди намагаюся тримати себе в руках, адже це мати мого коханого. Та Ганна Дмитрівна ніби навмисне мене доводить. Але навіщо?

Підкажіть, як порозумітися з нею? Бо я вже не можу.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page