"Щодо питання можливого витоку інформації, зриву активного заходу. ТСК констатує, що у РФ та Республіці Білорусь могли знати про окремі процеси, які відбувалися в ході реалізації першого розвідувального та другого активного заходів українських спецслужб", – каже Безугла.
Зокрема, ТСК надали матеріали розвідки про те, що один із 33 найманців ПВК "Вагнер" наприкінці травня 2020-го спочатку звернувся із заявою до ФСБ РФ, а потім – на початку липня – передав аналогічну інформацію до Головного управління Генштабу Збройних сил Росії.
Найманець у подробицях розповів про контакти з вербувальниками та конкретні їхні дії, зазначає Безугла.
"У своїх заявах він висловив прохання перевірити викладені факти на предмет наявності в діях вербувальників ПВК "Мар" (українські спецслужби під виглядом цієї ПВК проводили "наймання" бойовиків. – "ГОРДОН") складу злочину, передбаченого ст. 359 Кримінального кодексу РФ (найманство). ТСК не знайшла підтверджень, що відбувся витік інформації з української сторони", – розповіла вона.
ТСК з'ясувала, що вся інформація про операцію почала з'являтися в мережі, починаючи із 13 липня. Ця інформація надійшла із СБУ та Офісу генпрокурора. Водночас жодного документа розвідувальних органів у цій справі в публічному доступі немає, наголосила голова комісії.
"ТСК не вдалося встановити, чи координувалися між собою спецслужби РФ та Білорусі, здійснюючи власні активні заходи, чи в той період вони діяли в рамках власних заходів, спрямованих одна проти одної", – каже Безугла.
Однак, з урахуванням тривалого терміну перебування найманців на території Білорусі, особливостей роботи білоруських спецслужб і публічних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, ТСК вважає, що затримання найманців було "очікуваним наслідком роботи білоруських спецслужб в умовах посиленого контррозвідувального режиму напередодні президентських виборів". Безугла наголосила, що одного з найманців до Росії не екстрадували.
ТСК також підтвердила, що розмова президента України Володимира Зеленського та Лукашенка відбулася 5 серпня – уже після затримання найманців.
Контекст
Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка б займалася лише одним питанням – справою вагнерівців. Унаслідок цього комісія, створена парламентом, розслідує всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Проте першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію проводили із 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що із 2014 року проводили роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні була серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб один був агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.
+18 Київ
