Bellingcat опублікував розслідування про "вагнерівців": що відомо

Міжнародна група розслідувачів Bellingcat оприлюднила першу частину звіту про "злив" спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК "Вагнер".

Результати розслідування опублікувало видання Insider.

У першій частині йдеться про те, як українським розвідникам вдалося завербувати бойовиків ПВК "Вагнер" та отримати з їхніх рук прямі докази їхньої участі у військових злочинах.

Зокрема, українська сторона розшукала терористів, які причетні до катастрофи MH17 у Донецькій області та Іл-76 під Луганськом, та завербувала. Аби їх виманити із Росії, "вагнерівцям" запропонували високооплачувану роботу у Венесуелі, на яку вони швидко погодились.

Українські розвідники тоді почали спецоперацію, яка полягала в тому, щоб їхніх літак приземлити в України та заарештувати. Для вильоту був обраний Мінськ, тому що через COVID-19 рейси з Росії були недоступні. Політ із Білорусі мав проходити через повітряний простір України приблизно на 28 хвилині.

"Вагнерівці" мали опинитися в Україні унаслідок примусової посадки літака, який прямував з Мінська до Стамбула. Для цього розробляли два варіанти: або пасажиру стає погано на борту, або загроза вибуху (українські авіадиспетчери можуть дати вказівку пілоту не повідомляти пасажирів про аварійну ситуацію або навіть про зміну траєкторії польоту). Обрали другий варіант.

Відповідальними за проєкт були два старші офіцери: Василь Бурба (голова розвідки Міноборони) та Руслан Баранецький (заступник голови СБУ). За день до операції вони прибули до Офісу президента, аби обговорити всі деталі затримання, проте президент Зеленський був зайнятий.

Ця спецоперація, яка не має аналогів за своєю складністю і масштабом, повинна була завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ, - йдеться в розслідуванні.

Як зазначається, Київ змінив свою думку в останню хвилину. Таке рішення пішло з Офісу президента.

Нагадаємо, 29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 найманців "ПВК Вагнера", причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського Boeing рейсу MH17.

Україна просила Білорусь віддати їм найманців, проте Лукашенко сказав, що самостійно з ними розбереться, оскільки побоювався, що вони дестабілізують ситуації в період виборчої кампанії в країні. Проте, за два тижні після затримання майже всіх "вагнерівців", а саме 32 з 33 затриманих, повернули до Росії. І жодних звинувачень їм ніхто не висунув.

18 серпня 2020 року журналіст Юрій Бутусов написав, посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, що затримання в Білорусі найманців ПВК "Вагнера" нібито було спецоперацією українських спецслужб, яка провалилася через витік інформації з Офісу Президента.

Керівник ОП (Андрій Єрмак - досьє) заявив, що вважає інформацію про нібито підготовку українськими спецслужбами операції із затримання бойовиків ПВК "Вагнера", яка була зірвана через імовірний витік інформації після наради у глави держави, спланованою дезінформаційною кампанією.

Водночас президент України Володимир Зеленський відкидає причетність глави ОП Андрія Єрмака до зриву так званої операції по "захопленню вагнерівців".

Шевченківський райсуд Києва зобов'язав ДБР почати досудове розслідування щодо можливого вчинення президентом Володимиром Зеленським та його оточенням державної зради через зрив операції із затримання членів "ПВК Вагнера".

Читайте також

ДБР розслідуватиме можливу держзраду Зеленського через "вагнергейт"

Петиція на сайті Ради про створення ТСК у справі "вагнерівців" набрала необхідні 25 тисяч голосів