Що Папа Римський насправді думає про Україну та про росію? На чиєму він боці? Чому Папа не згадує безпосередньо путіна у своїх промовах?
В понеділок, 28 листопада 2022 р., американський єзуїтський журнал «Америка» взяв інтерв’ю у Папи Франциска. Тут є відповіді на всі ці питання. Читайте:
“Коли я говорю про Україну, то говорю про народ-мyченик, мyченицький народ. Якщо існує мученицький народ, то є той, хто його мучить. Коли я говорю про Україну, я говорю про жоpстокість, тому що маю багато інформації про жоpстокість військ, які вторгаються.
Загалом, найжоpстокішими є, мабуть, ті, хто з Росії, але не належить до російської традиції, наприклад, чеченці, буряти і так далі. Безумовно, той, хто нападає, – це російська держава. Це цілком зрозуміло. Іноді я намагаюся не конкретизувати, щоб не образити, а радше засудити в загальному, хоча добре відомо, кого я засуджую. Не обов’язково вказувати ім’я та прізвище”.
На другий день війни я пішов до російського посольства [при Святому Престолі], незвичайний жест, тому що Папа ніколи не ходить до посольства. І там я сказав послу сказати [володимиру] путіну, що я готовий поїхати за умови, що він надасть мені віконце для переговорів. Міністр закордонних справ [сергій] лавров надіслав мені формальну відповідь, ввічливий лист, з якого я зрозумів, що поки що в цьому немає необхідності.
Я двічі [ред. – тричі] спілкувався телефоном із президентом Зеленським. Загалом, я працюю над отриманням списків ув’язнених, як цивільних, так і військових, і надсилаю їх російському урядові, і відповідь завжди була дуже позитивною.
Я теж думав здійснити подорож, але вирішив: якщо я здійсню подорож, то поїду в Москву і в Київ, в обидва, а не в одне місце. І я ніколи не давав нагоди думати, що я прикриваю агpесію. Тут, у цьому залі, я три чи чотири рази приймав делегацію з України, від уряду. І ми працюємо разом.
Чому я не називаю путіна? Тому що це не потрібно; це вже відомо. Однак іноді люди чіпляються за деталь. Всі знають мою позицію, з путіним чи без путіна, не називаючи його імені.
Деякі кардинали їздили в Україну: кардинал Черні їздив двічі; [архиєпископ] Ґаллаґер, який відповідає за [стосyнки з] державами, провів в Україні чотири дні, і я отримав звіт про те, що він побачив; а кардинал Краєвський їздив чотири рази. Він їде своїм фургоном, навантаженим речами, і минулий Великий Тиждень він провів тиждень в Україні. Таким чином, присутність Святого Престолу через кардиналів дуже сильна, і я перебуваю в постійному контакті з людьми на відповідальних посадах.
І хочу зазначити, що цими днями припадає річниця Голодомору, геноциду, який Сталін вчинив проти українців (у 1932-33 роках). Я вважаю доречним згадати про це як про історичний попередник [нинішньої] війни».
