fbpx

Ти і є Олена? – запитала мене незнайомка, – Дивлюсь і діти у тебе є. Знаю, ви з моїм сином плануєте одружитись. Я попередити тебе прийшла, дитино. Не можу гріх на душу брати і таїти таку правду

— Ти і є Олена? – запитала мене незнайомка, – Дивлюсь і діти у тебе є. Знаю, ви з моїм сином плануєте одружитись. Я попередити тебе прийшла, дитино. Не можу гріх на душу брати і таїти таку правду.

Ми з Ігорем пів року, як познайомились. Він, як більшість українців нині, і я у тому числі, брав участь у одному з волонтерських проектів. Я маляр, тож коли почула про ініціативу допомоги тим, хто втратив свій дім у відбудові, одразу ж долучилась. Ми відновлювали будинки в одному з сіл, яким пройшовся ворог.

Власне, там, на будівництві, ми з Ігорем і познайомились. Саме в таких ситуаціях пізнаєш людину, бачиш її суть. Я після втрати чоловіка, нікого до себе не підпускаю. Маю двох синів і прекрасно розумію, що ніхто і ніколи їм рідного тата не замінить. Давно змирилась з тим, що маю віка сама звікувати. А тут на тобі- любов.

Ігор з синами моїми спільну мову знайшов. Та й мені він імпонує. Саме таким і був мій перший чоловік – добрим, спокійним, люблячим і завше готовим на допомогу прийти. Я довго думала перш ніж вирішила відповісти “так”, на його пропозицію вийти заміж.

І все в нашому житті, навіть не зважаючи на теперішній час, більш-менш добре. Я, пробачте, але так і є, навіть щасливою себе відчувала. Раділа своєму негаданому і неочікуваному щастю, а тут ця жінка.

— Ви будете не першою дружиною мого сина, – продовжила вона, – І нажаль, не останньою. Не знаю, що ви всі в ньому бачите, але я скажу що є насправді. Мій син – гравець. За вітром уже пішов мій дім, як і багато чого у його житті. Раніше я мовчала, вважала за потрібне не втручатись, але ж у вас є діти, тож я не буду брати гріх на душу.

Ігор саме з роботи повертався і побачив мене з його мамою. Підійшов, привітався, навіть обійнявся з нею. Я думала вона мовчатиме про нашу з нею розмову, але ні. Вона виклала усе як було. Ігор лиш низько голову схилив і запросив її в дім.

Мені Ігор божиться, що все те в минулому. Він запевняє. що його змінив лютий і його світосприйняття тепер інше. Чесно розповів про все, що у минулому було, каже що шкодує і щиро кається.

Нині я на роздоріжжі. Що робити? Прислухатись до слів матері Ігоря і тікати світ заочі, чи повірити коханій людині?

04,12,2022

Головна картинка ілюстративна pexels.

You cannot copy content of this page