Когось вихід на пенсію лякає, а ось ми з чоловіком із радістю прийняли такі зміни у житті. Та й як же може не тішити той факт, що тепер ми можемо абсолютно весь час присвятити собі коханим?
За довгі роки старанної праці нам із чоловіком вдалося накопичити пристойну суму грошей. За молодістю ми постійно заощаджували та відкладали кошти. Звичайно, була спокуса витрачати все й одразу. Але ми знали, що якщо почекаємо, то трохи пізніше зможемо насолодитися результатами нашої роботи.
І ось цим літом наші старання нарешті окупилися. Ми вперше з чоловіком вирушили у подорож.
Побували на Блакитному березі, побалували себе іноземними кулінарними вишукуваннями і загалом чудово відпочили у Франції. А повертаючись додому, ми й подумати не могли, як грубо зустріне нас рідна дочка.
Справа в тому, що дочка Вероніка із зятем та онуками живуть у нашому будинку. Її старший брат Роман відразу після закінчення університету перебрався працювати та жити в Італію. А ось у доньки життя склалося не так яскраво. Рання дитинка і заміжжя завадили закінчити навчання, а тому й про кар’єру за кордоном не могло бути мови.
Зять Юрко хоч і непоганий, але забезпечити дружину та дітей усім необхідним поки що не в змозі, а тому ми зголосилися допомогти молодій сім’ї та прихистили їх у нашому домі. Спочатку все було гаразд. Дочка допомагала мені тримати побут у порядку, а я час від часу доглядала онуків, щоб молоді могли сходити кудись разом і присвятити час один одному.
Здавалося, всіх все влаштовує. Але згодом дочка почала поводитися зухвало і просто вилізла нам із батьком на голову. Рідкісні прохання позичити грошей перетворилися на постійні претензії та закиди.
Та наша суперечка з Веронікою особливо мене зачепила. Після того, як ми з чоловіком повернулися з відпочинку, донька взагалі стала щодня влаштовувати сцени. Мовляв, у них кредити не закриті, а ми з батьком курортами мотаємось, а тут в країні війна…
Мене така поведінка дочки дуже засмучує. Деякі батьки пенсійного віку взагалі відмовляються жити з дітьми та допомагати їм. Ми ж дали доньці дах над головою та всіляко підтримуємо її і її родину!
З моменту останнього конфлікту я вирішила більше не позичати гроші дочки. Все-таки ми з чоловіком заслужили на те, щоб на старості років мати можливість подбати про себе. На Новий рік плануємо в Карпати з чоловіком, уявляю, як до цього поставиться Вероніка.
Дітей ми виростили та забезпечували всім необхідним до цього дня. А хіба можна вимагати від нас більшого?Хіба я не права? Хоч Вероніка мені кинула недавно, що мами так не поводяться.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
