Мама вийшла заміж 11 років тому. У вітчима у першому шлюбі залишилася донька Христина, їй тоді 14 років було. Паша залишив своє житло тій сім’ї, повністю відмовившись від прав на квартиру, і переїхав до нас з мамою. Ми ж проживали в квартирі, яка залишилася нам у спадок від тата.
З дочкою Паша не спілкувався – вона сама не хотіла бачити батька. Він платив аліменти, на цьому вся його участь у житті Христини закінчувалася.
Не скажу, що у нас із Пашею були добрі стосунки і я до нього прив’язалася, як до рідного. Прожила я з ними три роки, потім вийшла заміж. З’їхати з дому мені довелося — мені не дозволили привести чоловіка у квартиру: мама та Паша відмовилися жити під одним дахом із сторонньою людиною. Хоч і мала я за законом у тій квартирі половину, проте підкорилась.
У чоловіка з моєю мамою стосунки не склалися з самого початку. З онуком мама допомагала, не відмовлялася посидіти. Точніше – раніше допомагала. Нещодавно я її зателефонувала і попросила забрати малого з садка, на що почула, що вона сьогодні не може адже сидить з онукою.
Звісно, я щиро здивувалась, звідки у мами онука з’явилась. а вона відповіла, що наразі з онучкою від Христиночки сидить, доки мама пішла до магазину.
Я одразу згадала, що у вітчима десь була дочка. Значить, вона має дитинку, звідти й онука. Того дня я приїхала додому без попередження, а там картинка маслом: Христина зайняла з дитиною мою колишню кімнату і увесь дім заставлений торбами.
— Христиночці жити ніде. – говорить моя мама спокійно, – Що я мала її на вулицю виставити. Ситуація нині не та, щоб на принципи йти. Ти хотіла чогось?
— Так, я хотіла! для початку хоча б зрозуміти, чому у мене ніхто не запитав дозволу, адже ж кімната моя.
Мама почала мені знову про безвихідь дівчини з дитиною на руках. про складні часи і те, що ми повинні допомагати людям, але у мене в голові не вкладалось: я квартиру винаймаю. а Христина житиме на моїх законних квадратних метрах? То як?
Поставила маму перед фактом, що якщо дівчина не звільнить мою кімнату, я подаю на розмін житла. Несподівано у розмову втрутився вітчим, той заявив. що якщо ми надумаємо квартиру продавати. чи розмінювати, вони з Христиною підуть і з мамою він розлучиться.
От тепер постала дилема: бути людиною і не підіймати цього питання, принаймні поки, чи все чинити по справедливості і забрати своє?
06,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
