Бахмут влітку ЗСУ втримали, перебуваючи в набагато гірших умовах, ніж зараз, при гіршому для нас співвідношенні сил та техніки, пише на своїй сторінці в Телеграм війьковий оглядач Андрій Коваленко.

Тому зараз інформація, яка закидується в медійний простір про відхід з Бахмута – це російські іпсо.

Вони живляться інформаційним вакуумом, який є у нас. Цей вакуум пробивається виключно завдяки інформуванню про поточку самими бійцями, волонтерами і людьми, що в темі. Чи правильний цей вакуум? Ні, бо він і породжує пошук інформації людьми на російських помийках. Це те саме, що і по «наступу з білорусі», який доводилося спростовувати по кілька разів щодня…

У всіх успіхах російських іпсо винні ми самі, а точніше певні люди, які чомусь займаються інформаційною політикою, не розуміючись на ній взагалі.

На щастя, займаються не лише вони і фахівців вистачає, тому ми все ж виграємо інформаційну війну.

Так от, відступати з Бахмута ніхто не буде. Там достатньо наших сил, їх більше, вони краще оснащені, ніж влітку. І позиції у нас вигідні. Піхотні атаки «вагнерівців» будуть відбиті. Повірте, хлопці, які там – впевнені у собі.

А ось військовий експерт Олександр Коваленко переконаний, що саме Бахмут стане тим містом, яке виснажить запаси артилерійського БК у російських окупаційних військ.

Окупанти настільки відчайдушно намагаються окупувати це місто, що здається весь вогневий вал тільки там.

Концентрація артилерії на цьому вузькому напрямку матиме для РВВ серйозні наслідки, а саме – виснаження складів до рівня непридатних до застосування боєприпасів, з усіма наслідками. А як бонус – знекровлення підрозділів.

У результаті, РВВ зараз під Бахмутом забивають собі в труну цвях. Бездарно, наполегливо, відчайдушно.

Далі – розрахунок лише на власне виробництво починаючи з I-кварталу 2023 року. А власне виробництво це від 1 до 1,5 млн артилерійських пострілів тих чи інших калібрів на рік.

Тобто виключно розраховуючи на своє внутрішнє виробництво росія може забезпечити в середньому від 2,5 до 4 тис пострілів на добу, що в 9 і 5 разів менше сьогоднішнього потенціалу. Не забуваючи про логістику та проблематичність доставки.

І це ще навіть не згадав і про те, що йде знос і без того зносу ресурсу стволів, а так знищення в артилерійських дуелях російської арти.

Якщо Бахмут не цвях у труну російського артилерійського потенціалу, тоді що? Іронізує оглядач.
А у той час, коли на Півдні агресори намагаються сформувати потужніші підрозділи для стратегічних напрямків, ЗСУ вогнем контролюють їх логістику.

Про це інформує керівниця пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування “Південь” Наталію Гуменюк.

“Зараз у них відбувається броунівське перемішування того, що є. Особовий склад, який наразі у них наявний на південному напрямку, вони намагаються сформувати більш потужні підрозділи та відправити їх на стратегічні для себе напрямки, де особливо гаряче. Але їх достатньо для того, щоб розподілити сили й частково залишити на Півдні”, – каже Гуменюк.

За даними керівниці пресцентру, до тимчасово окупованого Криму російські загарбники намагаються переміщувати колабораційну владу, а також розташовують підрозділи, які використовуватимуть, як додаткові сили.

Крім того, ЗСУ контролює постачання російської армії на Півдні України.

“Те, що ми встановили вогневий контроль над логістичними шляхами, ускладнює їх додаткову логістику. Саме тому вони намагаються додатково переформатовувати підрозділи та вишукувати місця їх розташування так, щоб хоч щось можна було підтягнути…забезпечення військ”, – додала Гуменюк.