fbpx

Ми вимушено перейшли на консерви, які складали в тумбочці. Розумію, що виглядало це негарно, але ми теж хотіли їсти. А якось, повернувшись із роботи ввечері, ми побачили, що їжа і з тумбочки зникла

Моя бабуська подарувала нам із чоловіком на весілля однокімнатну квартиру. Житло багато років здавалося в оренду та вимагало капітального ремонту.

Тимчасово ми були змушені оселитися у квартирі свекрухи, де, крім неї, проживав і молодший син Віталій.

Незважаючи на те, що ми з чоловіком непогано заробляємо, грошей на ремонт нашої квартирки йшло багато. Усі вихідні ми не покладаючи рук працювали на своїй майбутній квартирі, міняли підлогу та сантехніку. Відповідно чоловік уже не міг приділяти достатньо часу своїй матері: не возив її до сестри, в поліклініку та магазин.

Втомлені ми поверталися до квартири свекрухи і вислуховували нескінченні претензії.

Мовляв, в автобусі їй не поступилися місцем, а з магазину їй довелося нести важкі сумки. І в усьому був винен наш ремонт!

До того ж чоловік перестав давати матері гроші – продукти ми закуповували самі.

Свекруха перестала готувати нормальну їжу, та й страви нас рідко могли дочекатися.

У квартирі без перерви щось жував безробітний Віталій.

– Що ти губи надула через пельмені? Ну, з’їв їх Віталик, нічого страшного! Ще купіите!

І так щодня.

Дійшло до того, що я почала купувати готові салати та котлети у найближчій «Кулінарії». Коштувало це недешево, зате чоловік завжди був ситий – розігрів у мікрохвильовці і з’їв.

Згодом ми перейшли на консерви, які складали в тумбочці. Розумію, що виглядало це негарно, але ми теж хотіли їсти. А якось, повернувшись із роботи ввечері, ми побачили, що їжа і з тумбочки зникла.

– А не треба було ховати! – обурилася свекруха. Віталик був голодний, не збіднієте через банку тушонки.

Вранці ми зібрали речі і переїхали до нашої квартири, де ремонт був у самому розпалі. Меблів, як таких не було, спали на надувному матраці. Після роботи, вечорами, клеїли шпалери та стелили ламінат.

І нас все влаштовувало – насолоджувалися тишею у своїй квартирі. Тиждень тому зателефонувала свекруха, просила позичити гроші.

Мовляв, Віталік не працює, а на пенсію удвох тяжко прожити. Чоловік тактовно пояснив мамі, що вільних грошей у нас немає, та й Віталію настав час подумати про роботу!

You cannot copy content of this page