Чоловік спокою не дає, хоче щоб я звільнилася та стала домогосподаркою. Він переконує мене, що його зарплати цілком достатньо, тож я можу вільно займатися дітьми. Найцікавіше, що я в курсі, хто йому ці розумні думки навіває. Тут одразу зрозуміло, що без свекрухи не обійшлося!
Свекруха вважає, що у нас є все. Все? Так, квартира дійсно є. Проте стіни стіни то ж тільки стіни і в них так просто не прожити. Потрібні меблі, техніка. Та й зарплатня у мене втричі вища за чоловікову, саме це і не подобається матері мого чоловіка.
— Так бути не повинно, – одного разу прямо заявила вона мені. – Чоловік годує родину, а не дружина. Як ти думаєш, що він відчуває?
Вона аж літала на крилах щастя, коли я змушена була після появи сина побути дома місяць, аби відновитись.
— Чужа людина маму дитині ніколи не замінить. – говорила вона щохвилини. – Поглянь. хіба ж гроші варті часу проведеного з малюком?
Відтоді минуло п’ять місяців, а спокою у нашому домі немає. Моєю дитиною опікується няня і це прямо з себе виводить свекруху.
— Я вважаю, що у мого сина повинна бути мама а не чужа тьотя замість неї. – нещодавно заявив мені чоловік, – Це все не серйозно і не нормально. Ти дитину бачиш лиш зранку кілька хвилин і ввечері годинку, але й то на руках у няні. Скільки це триватиме?
Я ж ніяк зрозуміти не можу, чому для них так важливо, щоб саме я змінювала підгузки дитині? Хіба не все одно хто це робитиме? Та в нинішні часи, узагалі чудо, що дружина може заробляти гарно. Проте моїх аргументів вони не чують.
От скажіть, хіба я не права?
10,12,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.