Дружина мене дуже здивувала! Коли вона випадково дізналася про мій роман з її сестрою, Оля не стала мені дорікати і влаштовувати сцени.
Щоб підібратися до суті моєї історії, треба розповісти її від початку.
15 років тому я познайомився з доброю та чудовою дівчиною Ольгою. Ми зустрілися на студентській вечірці, почали зустрічатись. У нашій парі вона явно кохала сильніше. Мені ж просто подобалися її турбота і ввічливість.
Оля дуже старанна, відповідальна, а ще гарна господиня. З нею поруч було зручно йзатишно.
Тоді мені здавалося, що кращої дружини я не знайду. Хоч і не кохання всього життя, зате з нею можна побудувати міцну родину. Тому я запропонував їй одружитися. Вона погодилася. Ми скромно розписалися і почали жити разом.
У нас було тихе та спокійне життя. Поки в моєму житті не засяяла сестра Олі Ауріка.
Ауріка рік була за кордоном, навчалася там по обміну. І тоді вона якраз повернулася. Ольга вирішила познайомити нас.
Коли я вперше побачив Ауріку, то зрозумів, що пропав. Вона була саме тією, яку я шукав: гарна, статна, з небесно-блакитними очима. Спочатку я відганяв від себе думки про неї. А потім не витримав і написав. Ауріка відповіла. Так у нас і закрутився роман.
Я розумів, що треба чесно розповісти про все Олі, але не хотів її образити. Адже вона дуже хороша людина.
Так сталося, що дружина дізналася про все сама: побачила нашу з Аурікою переписку. Вона не влаштовувала сцен та докоряла мені. Просто сказала, що любить мене та Ауріку, а тому бажає нам щастя. Після цього Оля поспішно оформила розлучення та поїхала за кордон. І більше жодного разу не приїжджала додому.
Ми з Аурікою незабаром побралися. Оля не була на нашому весіллі, але це можна було зрозуміти. У нас народилося двоє дітей. Спершу хлопчик, а після дівчинка. Зараз синові 12, а доньці всього 5 років. Ми чудово жили та виховували наших дітей.
Але рік тому Ауріки не стало. Я був у відчаї. Якби не діти, то я б і не вибрався.
Зараз ми потроху справляємось. Моя мати дуже допомагає. Але я розумію, що дітям потрібна мама. Особливо доньці. Адже вона ще зовсім маленька, їй потрібна жіноча турбота.
Зараз я все частіше думаю про Ольгу. Пам’ятаю, наскільки вона була дбайливою жінкою. Вона могла б стати гарною мамою для дітей. І ось я думаю, чи не подзвонити їй?
Я знайшов Олю у соціальних мережах. Судячи з фотографій, вона не має ні чоловіка, ні дітей. Можливо, вона не відмовилася б знову стати моєю дружиною.
Нехай я і вчинив із нею не дуже добре, але вже минуло багато років. Та й діти – її рідні племінники. Думаю, вона могла б погодитись. Як вважаєте, чи варто їй таке пропонувати? Буду дуже вдячний за поради.
Передрук без посилання на ibilingua.com.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
