fbpx

Невістка при кожній нагоді намагається нагадати мені, що я бабуся і відправити до мене онука. От тільки я цього геть не хочу. Я вже давно вирішила, що не буду бабусею дітям свого сина

Спочатку я була дуже щаслива тому, що мій син нарешті одружується. Павлу на той час було практично сорок і я вже майже зневірилась побачити онуків, а тут така радість. Невістка значно молодша за мого сина і мені при першій же зустрічі здалося, що вона ніби, як сторониться, але я не надала цьому значення.

Поки дитини не було, ми ще хоч якось зберігали стосунки, а після появи онука мені мало не офіційно заборонили переступати поріг їхнього дому.

На думку невістки, я робила все не так. В руки мені дитину не давали, близько підходити до ліжечка було не можна, одягатися у щось яскраве теж не можна було. Таких обмежень, зрозумілих та абсолютно абсурдних, було дуже багато. Мені регулярно заявляли, що я не так спілкуюся з дитиною, він при моїй появі плаче. була купа купезна от таких причіпок.

Хоча малий був матусиним синочком. Навіть син не міг малого на руки узяти, адже онук одразу починав випинатись і волати. Невістка привчила дитину тільки до себе, з рук не спускала, на кожен звук мчала до ліжечка. Я явно була зайвою.

Одного разу я прийшла у вихідні, а мене у дім не впустили. Невістка заявила, що малюк після моїх відвідин спати не може і воан вирішила що я щось там не те роблю.

Я пішла додому, наплакалася і вирішила, що коли я не сім’я, якщо мені з онуком спілкуватися не дають, то я й лізти не стану, бо в мене теж є гордість. Ось з того часу ми з сином спілкуємося раз на кілька місяців, а з невісткою лише повідомленнями на свята перекидаємось. Я їх не кличу, а самі вони не приїжджають.

Спочатку було дуже неприємно від цієї ситуації, але минуло вже п’ять років, перетерла, перетерпіла, пережила. ну як так, то що ж жити перестати?

А от тепер ситуація змінилась докорінно. Невістка на роботу вийшла і син працює. Раніше вона вдома сиділа, але у сина там на роботі скорочення. зарплата меншою стала, тож вона пішла працювати. А от онука з ким залишити?

онук у мене вередун. Невістка його привчила до себе, він ніяких авторитетів більше не має. п’ять років, а характер такий, що й вона уже з ним не справляється. Ніяких заборон. Син не раз жалівся.

І якось раптом невістка згадала, що в онука є бабуся. Вона сама мені зателефонувала, запитала, чи я не хочу взяти онука погуляти. Мовляв, на вулиці така розкішна погода, а малий сидить з нею на роботі. Я відмовилася, пославшись на самопочуття.

Одного дня вони до мене без попередження втрьох приїхали. Невістка такою доброю була, пливла мов масло на сковороді. Куди й поділась та пані, яка мене на поріг не пускала. І все онука до мене ближче, все йому про мене щось таке хороше говорить. А коли їхати зібрались, так узагалі у нього запитала, ачи не бажає він у мене залишитись погостювати.

Я не стала чекати. що він там відповість і сказала, що не готова когось приймати, адже маю свої плани. Невістці прямо сказала. що все розумію, але в ці ігри грати більше не буду. Вона сама захотіла, аби в її онука не було бабусі, хай так і залишається – мене це влаштовує.

Одного разу я вже пережила те, що мене не бажають бачити поряд, вдруге не витримаю. Так, я люблю сина, онука і навіть невістку, але навчилась любити на відстані. Так простіше і спокійніше. Хай сам свої негаразди вирішують.

Хіба не так?

15,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page