fbpx

Я ніяк не можу зрозуміти ні сестру, ні племінницю. Одна ледь на ногах тримається, але робить усе для доньки “бо їй важко”, а друга ніякої допомоги не потребує, але “як я про це мамі скажу, вона ж старається”.

Я ніяк не можу зрозуміти ні сестру, ні племінницю. Одна ледь на ногах тримається, але робить усе для доньки “бо їй важко”, а друга ніякої допомоги не потребує, але “як я про це мамі скажу, вона ж старається”.

Хоч трубку не бери, якщо сестра дзвонить. Вона щоразу скаржиться, як їй важко, як її нелегко ходити на роботу, а потім бігти до доньки на поміч, але йти на заслужений відпочинок не поспішає і навіть, коли тонометр 200 показує, вона йде “на поміч” до своєї доньки.

Постійно каже, що не може піти на відпочинок, бо допомагає дочці. Можливо, так воно колись і було, але зараз дочка сама вже доросла дівчина, яка мешкає самостійно.

Характер у сестри важкий, вона все життя на щось скаржиться, щось її не влаштовує. То вчителі у школі чіпляються всі, як один, то на роботу не беруть під вигаданими приводами.

Потім були скарги, що чоловік не шанує, далі скаржилася, що чоловік пішов. Потім пішли скарги на дочку. Ну і на роботі, звісно, купа приводів поскаржитися. Не підвищили, не дали премію, не дали відпустку, коли хотілося, колеги косо дивляться. Та багато чого ще було.

Поради сестра завжди пропускала повз вуха. Змінити роботу, поговорити з дочкою, припинити звертати увагу на колег – сестра завжди все робила по-своєму. І завжди в неї були відмазки, щоб нічого не змінювати.

Змінити роботу вона не може, бо вже звикла, близько до будинку, а раптом підвищать скоро, а вона піде. Краще залишиться і далі терпітиме, ну а як вона житиме, якщо не буде приводу для скарг?

А тут ще й племінниця мені душу виливає, адже терпить свою маму з останніх сил. Та прибігає з роботи виморена, і розпочинає бурхливу діяльність супроводжуючи усе це своїми голосними скаргами на увесь світ. Її коронна фраза, якщо донька щось намагається зробити по своєму звучить так: “Я все для тебе з останніх сил, а ти…”.

Я вже їм обом прямо говорила, що ні одній ні іншій уже все це не потрібно, але вони не бажають хоч щось змінювати. І знову вібрує мій телефон і знову скаржиться сестра, а потім подзвонить моя племінниця.

І не розмовляти з ними не можу. адже це єдині рідні люди мені у всьому білому світі.

19,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page