Як тільки встала з ліжка, Надя одразу глянула у вікно. О боже, що з помідорами? Увечері, коли поливала, не могла натішитися: помідори цвітуть дружно, на кількох кущах з’явилася зав’язь. Вже передчувала, що за місяць на столі будуть помідори, вирощені своїми руками. За порадами досвідчених сусідок не застосовувала жодних хімічних добрив та добавок. Всі підживлення натуральні. І рослини тішили її багатою зеленою шевелюрою.
Накинувши кофтинку, вискочила надвір. По росі босоніж до грядок. Люди добрі, листя потемніло: заморозків не було. Вночі задуха. Почала піднімати кожен листочок, стеблинку – не знайшла нічого, що могло от таке зробити з її помідорами. Досвіду ніякого немає в городництві, побігла до баби Раї поділитися своїм лихом.
– Ну що так перейматись, ще є час нові посадити, встигнуть дозріти, – на ходу заспокоювала сусідка Надю.
– А ти вчора, коли поливала, щось додавала у воду?
– Ні, тільки вода з-під крана.
– Подивися, під кущами якась іржа та білий наліт на землі, тут, голубко моя, тобі хтось допоміг. Це тільки людських рук справа, – зробила висновок баба Рая. – Висмикуй з коренем і прибирай з городу подалі. Нові помідори посади на іншому місці, це тепер згубне, нічого тут рости не буде.
«Невже Світлана?» – промайнула думка в голові. Звідки вона дізнатись могла? Усього тиждень Надя зустрічається з Романом. І тоді він приходив до неї, коли село «спало». Розуміла, що шило в мішку не приховаєш, але не так швидко чутки могли дійти до продавщиці.
Будинок тут Надя купила навесні. Раптом з’явилося величезне бажання покопатись у землі. Заздрила колегам, слухала їхні розповіді з відкритим ротом, коли вони ділилися, як чудово проводять вихідні на дачі. І ось її мрія збулася, вона далеко від душного та загазованого міста. Привезла з міста альтанку. Щоб її зібрати, потрібні чоловічі руки. Тут вона й познайомилася з Романом. Лише сусідка попередила:
– Якщо самотня, не задивляйся дуже. Він зі Світланою, нашою продавщицею, любов крутить. Вона не та людина з якою потрібно зв’язуватись. Подалі від неї тримайся.
Звичайно, Роман, чоловік видний. Але не було в неї жодних планів щодо нього. Просто вона ще не знала, що в селі завжди потрібні чоловічі руки. Оскільки Надя ні з ким не знайома, крім Романа, то періодично почала звертатися до нього за допомогою.
Грошей за роботу він не брав, тож завжди пригощала спочатку обідом, потім вечерею. Отак і зав’язалися між ними стосунки. Все було в таємниці від людських очей та вух. Надя запам’ятала слова баби Раї. Спочатку зустрічалися у вихідні, а зараз вона у відпустці, так Роман і не полишає її.
Ось це конфуз. Трохи лячно стало жінці такої суперниці. Не розлучатися ж із людиною, яка, як їй здавалося, припала до душі. І водночас – не спійманий, не злодій. Може, дарма вона так погано думає про Світлану.
І якось надвечір, прогулюючись по селищу, зіткнулася віч-на-віч зі Світкою. Та заговорила до неї:
– Ну, як? Врожай помідорів зібрала. – І як ні в чому не бувало пішла далі.
Тут Надія повернула назад, їй були неприємні слова жінки. Порвати із Романом? Залишитися без помічника. Для неї він вже більше, ніж помічник. Поки все складалося між ними добре, але Світлана ж… Надія зрозуміла, що в спокої вона їх не залишить.
Плакатися коханому, просити у нього захисту? Ніколи у житті їй не доводилося просити допомоги у таких от справах. У селищі подруг, крім сусідки, не завела, поради попросити нема в кого. Що ж, треба йти до баби Раї, хоч уже припускала, що та їй скаже.
Сусідка клопотала по господарству, але все-таки залишила свої справи: не так часто до неї заходять гості.
За чаєм розговорилися:
– Звичайно, Світлана буде хвилі пускати, скільки років вже «обходжує» Ромку, а він чомусь на ній не одружується. А ти, люба, не хвилюйся, все владнається, звичайно, якщо тільки любиш Ромку. Поговори з ним.
Після розмови з Романом, Надії полегшало. Вона зрозуміла, що він готовий захищати її від усіх неприємностей. У неї є надійна спина, за якою можна сховатися від усіх бурь та негараздів.
Зчиняла бурю Світлана, робила казна-що, але восени чоловік зробив Наді пропозицію. Звичайно, романтики жодної. Та й навіщо вона їм, вони не підлітки. Розписались і виїхали з того села, подалі від косих поглядів і невдоволеної світлани.
Щастя тишу любить.
20,12,2022
Головна картинка ілюстративна.
