Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що Україна вітає ухвалення Євросоюзом нового пакета санкцій, але тиск на Росію можливо посилювати ще більше.
Про це він заявив на брифінгу 20 листопада.
“Ухвалений 16 грудня 9 пакет санкцій ЄС проти Росії має низку недоліків, і ми відверто про них говорили. Зокрема, ми продовжуємо категорично виступати проти будь-яких винятків із санкційного режиму”, – зазначив він.
Він зазначив, що, попри це, у новому пакеті є справді відчутні для Росії обмеження – відзначивши нові обмеження на експорт товарів подвійного призначення, заборону інвестицій у російський гірничо-видобувний сектор, відключення від SWIFT ще кількох санкцій і замороження активів; санкції проти пропагандистських телеканалів; заборону європейцям обіймати посади у керівних органах російських держкомпаній; персональні санкції проти ще біля 200 осіб.
“На банках і каналах ми давно наполягали, ці санкції мали статися раніше. Добре, що сталися. Але це знов порушує питання про своєчасність тих чи інших санкцій проти Росії. Не можна місяцями зволікати, “жувати жуйку” і вести розмови замість того, щоб швидко й ефективно ухвалювати рішення, які захищають свідомість європейців від руйнівного впливу російської пропаганди і гальмують російську воєнну машину… Ми вітаємо ці санкційні кроки ЄС, але продовжуємо працювати з партнерами над посиленням і пришвидшенням санкційного тиску. Санкційна стеля далеко не досягнута, тиск можна і потрібно підвищувати”, – наголосив Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, 16 грудня Рада ЄС затвердила дев’ятий пакет санкцій, спрямованих на посилення тиску на Росію у зв’язку з її війною проти України. До списку персональних санкцій потрапили особи, пов’язані з російською армією, судді, партії, дочки Рамзана Кадирова. Втім, Угорщина змогла добитися невключення до нього трьох російських міністрів.
Також лідери досягли згоди про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році. Цю допомогу на одному з етапів не могли погодити через вето Угорщини – доки Будапешт не добився розмороження частини коштів, які Брюссель відмовлявся виплатити Угорщині через проблеми з верховенством права.
Про це йдеться в оприлюднених висновках Європейської ради.
“Європейський Союз залишається відданим наданню разом з партнерами фінансової допомоги Україні та підтримці її стійкості і довгострокового відновлення. У цьому контексті Європейський Союз погодився надати Україні 18 мільярдів євро допомоги у 2023 році”, – зазначається в документі.
Також Європейська рада згадала про домовленість країн “Групи семи” про створення міжвідомчої донорської координаційної платформи.
Крім того, лідери ЄС домовились “невідкладно активізувати надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги у сфері цивільного захисту”, а також “сприяти відновленню критично важливої інфраструктури України, щоб допомогти Україні пройти через зиму”.
“Європейська рада також пропонує Комісії посилити координацію з європейською промисловістю та міжнародними партнерами з метою забезпечення сталого постачання в Україну пріоритетного обладнання, такого як мобільні пункти обігріву, електрогенератори, силові трансформатори, а також високовольтне та освітлювальне обладнання”, – зазначається у висновках.
Глави держав ЄС підтвердили, що продовжать надавати підтримку переміщеним особам як в Україні, так і за її межами.
