На тлі перипетій із формуванням фасаду влади в Росії секретар Ради Безпеки РФ Микола Патрушев у режимі відеозв’язку провів нараду з представниками керівництва військового блоку.
Про це пише телеграм-канад «Генерал СВР».
Микола Платонович був далеко не в кращому настрої, тому на початку наради зажадав описати реальні перспективи на фронті, вживши вираз «без брехні», що для секретаря Ради безпеки не характерно. Представники керівництва військового блоку нарікали на виділення допомоги Україні з боку США, але все ж таки повідомили, що з оптимізмом оцінюють можливості весняно-літнього наступу російських військ, яке, по суті, вже почалося. За оцінкою російського військового керівництва, можливий навіть прорив на двох напрямках, при вдалому збігу обставин.
Після слів «вдалий збіг обставин» Патрушев перервав доповідача і дуже зрозуміло в різких висловлюваннях пояснив, що він думає з приводу «обставин» взагалі та їх «вдалого збігу» зокрема, пригрозивши учасникам наради можливістю розділити долю заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова. Найбільше дісталося міністру оборони Росії Сергію Шойгу. За підсумками промови Патрушева учасники наради дізналися, що у всіх проблемах на фронті винен Сергій Кожугетович. Він цю війну затіяв, він її «спочатку втратив все», і він зараз робить все, щоб на фронті було жахіття. Микола Платонович сказав, що не вірить у «казки» про прорив і потребує результату у вигляді захоплення значних територій. Після цього Патрушев закрив нараду, не давши представникам керівництва військового блоку навіть щось пообіцяти.
Зрозуміти Миколу Патрушева можна, формування Уряду досі на початковому етапі, а якщо він не буде сформований за два тижні, криза вийде далеко за межі «політбюро 2.0» і відволікти публіку можна буде лише гучними подіями на фронті, що, втім, малоймовірно.
Та все ж, окупанти не здаються, і дедалі частіше застосовують тактику бойовиків ХАМАСу на фронті. Штурмовиків відправляють у наступ на наші позиції на двоколісному транспорті. Й не лише тому, що шкодують гусеничну техніку, яку наші бійці нищать сотнями. А й таким чином намагаються проскочити між пострілами нашої артилерії та дронів. Уже з десяток таких штурмів наші армійці відбили на околицях Часового Яру. Окупанти ці атаки вже порівнюють з кривавими боями за Авдіївку.
Поблизу Кліщіївки тривають запеклі бої та постійні обстріли.
«Обабіч дороги повсякчас бачимо спалену ударними дронами техніку або розбиті снарядами артилерії позашляховики. Наш пікап ледь витримує цю чергову дорогу життя. Ще кілька метрів пробіжки по полю і ми опиняємось в підземній однокімнатці – так військові називають свій бліндаж. Цим армійціям трохи більше 20 років, а вони вже командують відрізком фронту», – пояснює Юлія Кирієнко.
Штурми околиць Часового Яру останні дні не такі активні, каже командир. Ворогу направду вдалося підійти до міста. Але ще далеко до захоплення панівних висот – кажуть армійці. Тому ми досі у вигіднішому становищі.
Окупанти змінили тактику. Колони техніки тут, на флангах Часового Яру, вже не так активно сунуть на лінію оборони бригади Холодного Яру. Зате гусеничну техніку замінила двоколісна. Росіяни відправляють штурмовиків атакувати наші позиції на мотоциклах і мопедах.
Це тактика бойовиків ХАМАСу, кажуть «холодноярівці». Кросові мотоцикли використовують для ефекту несподіванки і швидкого підскоку штурмовиків до наших фортифікацій. Щоправда і цей вид транспорту палає після влучань наших ударних дронів.
Але й такі ноу-хау росіян досі не дозволили захопити ані Часів Яр, ані Кліщіївку, де теж розташовані панівні висоти, важливі для цього напрямку фронту. Кількість своїх втрат тут росіяни вже порівнюють зі штурмами Авдіївки.
За рік, відколи наші війська вийшли з Бахмута, росіянам так і не вдалося захопити ще одне велике місто – Часів Яр. І хоч поклали тут на велику кількість техніки та солдатів, змогли просунутися лише на 12 кілометрів полів. І цього б не сталось, каже Каспер, якби в української армії було більше зброї та людей.
