Формула конфіскації: за яким принципом прибуток від активів РФ піде на потреби України

Понеділок, 20 травня 2024, 09:00 — , , для Європейської правди
Фото: AFP/East News
Причин, чому ЄС порівняно швидкими темпами вибудовує стратегію використання російських активів для допомоги Україні, щонайменше дві

"Білий дим! Посли ЄС домовилися про передачу Україні конфіскованих надприбутків від російських державних активів, які заморожені в Євросоюзі", – написав 8 травня у соцмережі Х (Twitter) редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк.

Ще з лютого Європейський Союз напрацьовував комплексну політику використання російських суверенних активів Центрального банку РФ, що були заморожені внаслідок санкцій, для допомоги Україні.

І рішення послів насправді відкриває дорогу до практичного втілення, вперше, більш ніж за півтора року, наближаючи реалістичне використання російських активів в інтересах України.

Однак ще важливішою стала заява канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що "в Європі є консенсус щодо того, що ми хочемо використати прибутки від заморожених російських активів […] Це значна сума, кілька мільярдів на рік".

Реклама:

Враховуючи те, що Німеччина тривалий час була чи не головним опозиціонером в ЄС щодо цього питання, це суттєва зміна позиції на користь України.

Спробуємо розібратися, що це означатиме для України на практиці? Зокрема, на які суми може розраховувати Київ? І які перешкоди на шляху до отримання цих коштів ще залишаються? 

Берлін змінює курс 

Перший крок до відчуження російських коштів на потребу України в ЄС зробили ще на початку року. 

12 лютого цього року Рада Європейського Союзу постановила, що прибутки, згенеровані від російських активів, не захищені суверенними імунітетами, оскільки вони виникли в результаті операцій з основною сумою, а не були внесені на депозит Центробанком РФ.

Загалом план використання російських активів для фінансової допомоги Україні, який особливо підтримав Жозеп Боррель, Євросоюз вирішив імплементувати поетапно.

На першому етапі ці центральні депозитарії повинні обліковувати та управляти такими надзвичайними залишками грошових коштів, що накопичуються внаслідок іммобілізації активів та резервів Центрального банку Росії, окремо від інших видів діяльності, а також окремо зберігати отримані доходи від них отримані після лютого 2024 року.

Вже в березні Євросоюз почав готувати наступний етап: наприкінці місяця лідери блоку підтримали ідею Брюсселя надавати Україні до $3 млрд на рік за рахунок цих доходів, а перші кошти Україна може отримати вже в середині нинішнього року.

Тоді ж європейські лідери відкрито заявили, що російські кошти повинні бути використані на фінансування постачання озброєння та розвиток оборонної промисловості.

"Білий дим", про який написав Джозвяк, означав, що посли ЄС погодили текст пропозиції, яка дозволить використати прибуток від заморожених російських активів.

Формулу використання можна назвати як "90% – 10%, 90% – 10%".

Вона передбачає, що 90% доходів від російських активів будуть передані Україні. А решта 10% утримає депозитарій Euroclear як страховий поліс для фінансування можливих позовів з боку РФ.

З суми, яка буде передана Україні, 90% коштів будуть надходити до Європейського фонду миру ЄС, з якого фінансується військова допомога Україні, а 10% – розподілені на інші потреби через бюджет ЄС.

Міністри все ще повинні затвердити офіційний текст, за яким потім буде прийняте формальне рішення на рівні ЄС. Однак констатувати можна напевно: політична воля використати російські кошти для України є.

І важливо, що воля до цього з'явилася у найбільшого важковаговика ЄС – Німеччини.

Адже ще минулого року уряд Німеччини активно виступав проти конфіскації. Тоді країна дотримуватися позиції, що управління російськими коштами матиме складні фінансові та юридичні наслідки для всього ЄС.

Однак вже у травні 2024 року Берлін вустами федерального канцлера заявив, що готовий погодитися на використання прибутків від російських активів для допомоги Україні. Олаф Шольц підтримав ідею того, щоб використати до 90% доходів, які накопичуються від заморожених російських активів, щоб закупити зброю для України.

Політик також наголосив, що важливим елементом заходів щодо управління російськими активами є консенсус країн-членів в їх необхідності та правомірності.

Проте серед позитивних новин для України є й тривожні сигнали, про які треба поговорити окремо.

Голоси скептиків

Попри позицію Німеччини, всередині блоку все ще існують внутрішні суперечки стосовно теми активів РФ.

Зокрема, міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер вважає, що як управління, так і конфіскація активів потребують належного юридичного обґрунтування та поваги до верховенства права.

Посадовець наголошує, що заходи щодо російських активів повинні мати підтримку G20, що є нереалістичним, оскільки Росія є членом цієї групи.

А ще на політику ЄС, окрім держав, впливають і банки. Адже саме вони чи не найпершими приймуть на себе "російський гнів", якщо Євросоюз вдаватиметься до різких кроків.

В інтерв’ю Financial Times виконавчий директор та голова правління Euroclear Лів Мострі зазначила: "Ми повинні бути дуже уважними до привабливості євро та європейських ринків капіталу для міжнародних інвесторів".

Очільниця Euroclear зазначила, що компанія не виступатиме проти окремих планів ЄС щодо використання прибутків, отриманих від активів російського Центробанку. Вона назвала такий крок менш ризикованим, оскільки Euroclear не виплачує відсотковий дохід від депозиту клієнтам, а прибутки юридично належать Euroclear.

Вже після першого рішення ЄС у лютому низка європейських банків виступили проти пропозицій щодо перерозподілу мільярдів доларів доходів, отриманих від заморожених російських активів, побоюючись, що це може призвести до численних судових позовів від РФ.

У фінансових установах побоюються позовів від РФ, попри роз’яснення Ради, що дохід від активу не захищається суверенним імунітетом.

Деякі експерти вважають, що юридично немає підстав розмежовувати суверенні активи та доходи, які вони генерують. Не знаючи деталей контрактів, за якими ЦБ РФ розмістив свої активи в Euroclear, важко визначити, чи не претендує РФ на доходи від цих активів.

Як наслідок, деякі банки обговорюють з урядами перспективи відшкодування, яке вони можуть вимагати для гарантій участі в планах ЄС.

Банкіри переймаються тим, що план ЄС стосовно доходу від російських суверенних активів може бути поширений на активи на рахунках приватних осіб та компаній, які потрапили під санкції.

Європа прагне консенсусу

Причин, чому ЄС порівняно швидкими темпами вибудовує стратегію використання російських активів для допомоги Україні, щонайменше дві.

Перше – політична воля країн-членів. Зрозуміло, що ефективним буде лише те рішення, яке країни погодяться імплементувати на національному рівні.

Політика повинна враховувати інтереси й тих країн, котрі більш насторожено ставляться до будь-яких заходів стосовно коштів Центрального банку РФ.

Для цього в ЄС заявили, що нейтральні країни можуть відмовитися від плану використовувати прибутки від заморожених активів для купівлі зброї для України. Вони можуть обмежитися наданням гуманітарної допомоги.

Йдеться про Австрію, Мальту, Кіпр та Ірландію, які раніше вимагали звільнення від закупівлі боєприпасів для України.

Друге – президентство в Раді Європейського Союзу.

У червні завершується термін бельгійського головування, після чого повноваження перейдуть до Угорщини. Навряд чи Будапешт, який минулого тижня висловив застереження щодо нової пропозиції блоку стосовно санкцій проти РФ, провадитиме ефективну політику в делікатному питанні використання російських суверенних активів.

Оскільки ЄС далеко не ізольований суб’єкт міжнародного права, йому доведеться мати справу і з протилежною позицією Сполучених Штатів стосовно питання російських активів.

Наразі США прийняли закон "Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO) for Ukrainians Act, надалі – REPO), а президент Джо Байден вже навіть його підписав.

Закон наділяє президента США правом конфісковувати суверенні активи РФ, які мають передаватися на рахунок спеціального неприбуткового "Фонду підтримки України" (Ukraine Support Fund).

Таким чином, єдиного підходу до питання активів, як і єдиного механізму допомоги Україні за рахунок російських суверенних коштів, поки що не створено. І цілком ймовірно, що ця робота ще потребуватиме чимало часу.

Це пояснюється й різним співвідношенням "м’якої сили" між ЄС та США, і їхніми внутрішньополітичними передумовами до обрання того чи іншого інструменту.

Однак попри різні підходи, двох фундаментальних цілей буде досягнуто: допомогти Україні та зробити це коштом агресора.

* * * * *

Перед Євросоюзом стоять непрості завдання.

З одного боку – залучити якомога більше країн до майбутньої політики, створивши умови як для прихильників ідеї, так і для тих держав та інших суб'єктів процесу, як-от банки, які сумніваються.

З іншого – встигнути запустити механізм у доволі короткі строки, аби попередити можливі кроки майбутніх очільників Ради ЄС та представити план дій на саміті G7 в Італії вже наступного місяця.

А на додачу цей план ще має пройти тест на міжнародному рівні, зокрема – як його сприймуть країни Глобального Півдня.

Тут варто нагадати, що у спільній заяві лідери Китаю та Росії Сі Цзіньпін і Владімір Путін заявили, що "засуджують ініціативи щодо конфіскації активів і майна іноземних держав і наголошують на праві таких держав застосовувати заходи у відповідь згідно з нормами міжнародного права".

І це означає, що головна боротьба ще попереду.

 

Автори: 

Софія Косаревич, аналітикиня Центру Дністрянського,

Іван Городиський, адвокат, директор Центру Дністрянського

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза III: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: