Протести у Гонконгу: чи направить Китай армію?

Протести у Гонконгу тривають вже одинадцятий тиждень поспіль, але зараз ситуація може досягти точки кипіння.

Китайський уряд жорстко критикує опозиційних демонстрантів, проте багато хто цікавиться, чи не втратить Пекін терпіння і чи не перейде до прямих дій.

Чи має Пекін законне право втручання у ситуацію в цьому спеціальному адміністративному районі, яким КНР управляє з 1997 року, і чи побачимо ми на вулицях Гонконгу застосування сили китайських військових?

Чи може Китай надіслати армію?

Основний закон - міні-конституція Гонконгу, що діє після того, як Британія повернула цю територію Китаю в 1997 році - дуже чіткий.

Китайське військове втручання можливо, але лише на прохання уряду Гонконгу та задля "підтримання громадського порядку та надання допомоги при катастрофах".

Більшість аналітиків вважають, що такий розвиток подій майже немислимий, навіть якби дуже пропекінський уряд Гонконгу дозволив би це зробити.

Зображення китайських військових, що проходять через Гонконг, змітаючи зі свого шляху учасників протестів за демократизацію, навіть якщо вони не застосують летальної зброї, будуть згубними для репутації цієї території, ризикують дестабілізувати її економіку і спричинити міжнародне обурення.

Народна визвольна армія Китаю після передачі Гонконгу від Британії Китаю налічує приблизно 5 000 військових на цій території.

Адам Ні, дослідник Китаю з університету Маккворі, зазначив BBC, що гарнізон китайської армії у Гонконгу "досить скромний" і багато в чому демонструє "символічну присутність суверенітету Китаю".

Але 31 липня саме цей гарнізон порушив мовчанку під час протестів, опублікувавши відео, на якому солдати кричать - на кантонському діалекті китайської мови - "всі наслідки на ваш страх і ризик", далі за сценарієм відеозапису, ці військові просуваються проти демонстрантів, і є сцена, де поліція тримає транспарант зі словами "Припиніть нагнітання або ми застосовуємо силу", - попередження, яке зазвичай використовує поліція Гонконгу під час заворушень.

Цей відеозапис був сприйнятий як попередження про те, як Китай може відреагувати, якщо його закликають це зробити.

Бен Бленд, науковий співробітник Інституту Лоуді в Сіднеї, заявив AFP, що Китай, схоже, грає на загрозі втручання, "щоб спробувати налякати демонстрантів".

Поки що Управління Китаю щодо Гонконгу та Макао заявило, що повністю покладається на поліцію у боротьбі із заворушеннями. Але його речник Чжан Гуан також попередив, що "ті, хто грають з вогнем, загинуть від нього", а демонстранти не повинні вважати стриманість влади слабкістю.

Водночас Адам Ні вважає, що політичний ризик військового втручання для китайського уряду, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні, був би просто занадто великим і справді може погіршити кризу.

"Будь-яка військова реакція призведе до подальшого опору", - заявив він BBC.

Китай уже неодноразово політично втручався у ситуацію, й це стало рушійним фактором під час останніх протестів.

У 2017 році, попри величезні протести, було ухвалено закон, який означав, що кандидатів, які балотуються на посаду керівника Гонконгу, має попередньо затверджувати пропекінський комітет. Переможець, якого також має затвердити центральний уряд Пекіна, вибирає міністрів.

Керрі Лам була обрана керівником адміністрації Гонконгу у 2017 році, і саме вона просувала законопроєкт про екстрадицію, що передбачав видачу мешканців Гонконгу материковому Китаю, який викликав нинішню хвилю протестів.

Професор Діксон Мінг Сінг з університету науки і техніки у Гонконгу каже, що Пекін "зробив багато для того, щоб продемонструвати свою владу... наполегливо відмовляючи у відставці Керрі Лам і відмовившись [дозволити їй] офіційно відкликати законопроєкт".

"Якби Пекін захотів її відставки, чи це сталося б? Звичайно. Але, я думаю, що Пекін не планує цього робити, оскільки хоче показати, що на нього громадська думка впливати не може", - вважає вчений.

Інші політичні події в Гонконгу в останні роки - зокрема, позбавлення мандатів депутатів-опозиціонерів, які не склали належної присяги на вірність, і закон, що пропонує забороняти неповагу до гімну Китаю - дали зрозуміти, що влада міста готова до протидії антипекінським настроям.

Чи може Китай покарати окремих активістів?

Протести були викликані законопроєктом про екстрадицію, критики якого побоювалися, що Китай може використати його для вивезення опозиціонерів на материкову територію, де їм загрожує судимість.

Керрі Лам заявила, що законопроєкт зараз похований, але навіть без нього було достатньо повідомлень про те, як китайські силовики оминають такі закони, аби затримати громадян Гонконгу.

Наприклад, є гучна справа Гуя Мінхая, який керував книгарнею у Гонконзі, продаючи книги з критикою уряду Китаю. Він зник безвісти в Таїланді у 2015 році, перш ніж знову з'явився в Китаї, де його затримали через автомобільну аварію, що сталася у 2003 році.

Китайський суд засудив його до двох років позбавлення волі. Він був звільнений у 2017 році, але його нібито було схоплено наступного року, коли він був перебував у поїзді.

І навіть якщо самі активісти не бояться арешту, деякі з них можуть побоюватися наслідків для членів їхньої родини на материковій території.

Однак, попри побоювання прямого втручання, найефективнішим інструментом Пекіна для заспокоєння заворушень є економічний.

Гонконг є важливим економічним центром, і залишається таким з моменту передачі від Британії. Проте такі міста на материку, як Шеньчжень та Шанхай, швидко наздогнали його за розвитком.

Якщо Гонконг продовжить кидати виклик авторитету Пекіна, уряд може перенаправити інвестиції та торгівлю на материкову територію, притиснувши економіку Гонконгу та зробивши її набагато більш залежною від доброї волі Пекіна.