Чи стане Велика сімка знову Великою вісімкою

Раніше Дональд Трамп заявив, що вважає за доцільне повернути РФ до G8, натомість Макрон наголосив, що це можливо тільки після врегулювання ситуації в Україні, адже виключення Росії було реакцією на анексію Криму.

ІА Дивись.info запитала в експертів, чому Росію вирішили повернути, які це наслідки матиме для України і чи не означає це, що питання анексії Криму та російської агресії на Донбасі більше неактуальне для США та ЄС.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього:

«Для ЄС і США питання України досі залишається актуальним. Поки що немає заяв про вихід з нормандського формату, ніхто не знімав санкцій. Утім, тенденція очевидна: ЄС та США вважають, що нормалізація стосунків з Росією – це один із виходів для врегулювання ситуації, що склалася. Інша справа, що такі тенденції не вигідні для України.

Для США питання України не є основним, воно є лише одним з багатьох

Це закономірні заяви, які відповідають настроям та політичним позиціям деяких європейських і американських політиків, частина з яких справді вірить, що не треба йти на конфронтацію з Росією, а намагатися з нею вибудовувати нові стосунки. Якщо ми говоримо про Францію, їхня зовнішня політика завжди була націлена на співпрацю з Росією. Так само, як і зовнішня політика Німеччини чи Італії, чи Австрії. Натомість для США питання України не є основним, воно є лише одним з багатьох. Відповідно, в Америці багато політиків і бізнесменів вважають, що для них страшнішим є зближення Росії з Китаєм. Таке геополітичне зближення може загрожувати глобальним позиціям США. Відповідно, щоби цього не сталося, можна з Росією налагодити або відновити певні мости – наприклад, повернути в G8, не скасовуючи санкцій. За подібними заявами стоїть системний інтерес, який, звісно, нам не вигідний. Водночас зі свого боку ми, на жаль, не багато зробили, щоб таких заяв не було.

Не думаю, що всі члени G7 підтримають повернення Росії до G8. На скільки мені відомо, консенсусу наразі немає. Є тільки заяви Трампа і Макрона. Водночас треба розуміти, що заяви Трампа – це лише заяви Трампа, а не заява США. Там чимало груп впливу, які можуть з цим не погодитися. Так само, як і у Франції. Наприклад, Канада навряд чи змінить свою позицію. Так само, не думаю, що змінить свою позицію Японія. Може змінити Італія, де давно говорять про зняття санкцій. Але консенсусу немає,  тому очікувати такого рішення на найближчому саміті не варто.

Бізнесмени у США та Європі, які втрачають гроші через санкції, не компенсували втрати за рахунок українського ринку

Натомість Україна може зробити те, що мала зробити після 2014 року – виконати свої зобов’язання перед іноземними партнерами у сфері проведення реформ, відкриття для них ринку, створення комфортних умов для інвесторів. Іншими словами, все лежить у площині внутрішньої політики, особливо економічної. Проблема України на сьогоднішній день полягають у тому, що вона не стала цікавою для наших західних партнерів. Потрібно просто ставити логічні питання. Які є стратегічні інтереси США на території України? Їх немає. Є майже чотири мільярди товарообороту і все. У нас більше немає взаємних інтересів, задля яких США кидались би на амбразуру, йшли на конфронтацію, тиснули на Росію тощо. Те ж саме стосується Франції. Які її стратегічні інтереси на території України? Їх теж немає. Французький бізнес не сильно зайшов в Україну після 2014 року. Умови для ведення бізнесу в країні не найкращі. Реформи не проведені. Бізнесмени у США та Європі, які втрачають гроші через санкції, не компенсували втрати за рахунок українського ринку. Крім того, змінилися уряди – до влади прийшли політичні сили, які більш скептично дивляться на «український проект». Це не варте тих грошей, які вони втрачають від санкцій, конфронтації з Росією і постійної напруги. Тому Україні насамперед потрібно відновити довіру західних бізнесменів та інвесторів, залучити в країну великий іноземний капітал. Якщо тут буде великий іноземний капітал – китайський, французький, німецький, австрійський, американський – це автоматично знижує ризик ескалації, тому що вони будуть самі не зацікавлені у розгойдуванні обстановки. Крім того, Україні треба вийти з конкретними пропозиціями по Донбасу і Криму, тому що їх у нас за 5 років не було і це факт. Ми єдине, що обговорювали протягом п’яти років і то з подачі Росії – це план розміщення миротворців на Донбасі, який ми так і не реалізували. Від того, що ми нічого не пропонуємо, ініціативу перехоплюють інші країни. Наприклад, Росія, коли намагається просувати різні проекти. Україна повинна бути активною у питання Донбасу та Криму, пропонувати ідеї, пропозиції, проводити переговори, створювати різні предмети для переговорів. Чим більше заморожена ситуація, тим гірше для нас. Тому що політичні партнери втрачають інтерес, стомлюються від браку прогресу. А на цьому тлі грає Росія, яка має сильні позиції у Європі у плані інформаційних ресурсів, політичних і, звісно, фінансових».

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:

«Найближчий саміт Великої сімки має відбутися цього вікенду у французькому Біаріцці. Власне там вирішуватимуть, чи знову перетворювати Велику сімку на Велику вісімку. Президент Франції Еммануель Макрон неодноразово заявляв, що вважає можливим зняття санкцій з Росії після виконання Мінських угод. Аналогічною є позиція спецпредставника США з питань України Курта Волкера. Натомість Володимир Путін вважає, що зустріч у нормандському форматі можлива лише у разі виконання Україною Мінських угод. Вважається, що в оточенні Путіна конкурують дві точки зору щодо Донбасу. Спецпредставник Кремля Владислав Сурков вважає, що «з Україною не можливо грати у піддавки», її треба «примушувати виконувати Мінські угоди у повному обсязі». Інша група впливу на чолі з віце-прем'єр-міністром Дмитро Козаком, навпаки, закликає швидше повернути Донбас, аби зняти з Росії тягар його утримання та тягар західних санкцій. Можливо, натяки на повернення Росії до Великої вісімки є спробами Заходу вплинути на вибір однієї із цих стратегій. За рік може багато що змінитись і не факт, що Росія «автоматично» буде у серпні 2020 року запрошена на саміт G7, який має відбутись у США. Тим паче, що 3 листопада 2020 на Трампа чекатимуть президентські вибори і він навряд чи захоче піти на них «слабаком», який здався на умови Росії».

Василь Мельничук, експерт:

«Ціллю повернення РФ до G8 може бути лише загальне покращення відносин США і РФ, уникнення нової холодної війни і запобігання ескалації міжнародної напруги у відносинах. Мета, без сумніву, благородна, проте немає переконання у щирості дій сторін: чи дійсно США та РФ захочуть покращення відносин, чи це лише жест політичної ввічливості? Враховуючи попередні дії керівників цих країн, складається враження, що протистояння буде лише посилюватися, і такі заяви Трампа мають більше декларативний характер, обумовлений близькими президентськими виборами у США. Трамп намагається створити картину благополуччя у  зовнішніх відносинах США, яка проте не відповідає реаліям дня.  Безумовно, такі заяви знижують цінність українського питання для США. Проте, враховуючи декларативність цієї заяви Трампа, реальна картина для України залишається практично незмінною. Оскільки заява декларативна, то, найімовірніше, до виборів президента у США в 2020 році ніяких змін щодо повернення РФ до G8 не відбудеться. Це питання буде серйозно розглядатися вже наступним президентом США (можливо, це буде Трамп)».

такі заяви Трампа мають більше декларативний характер, обумовлений близькими президентськими виборами у США

Дмитро Сінченко, ГО «Асоціація політичних наук»:

«По-перше, заява Трампа про бажання запросити Путіна на майбутній саміт – лише заява. Вона аж ніяк не означає повернення РФ до формату G8. Для того, щоби ці заяви втілились у життя, потрібно ще чимало. Так, санкційний режим США щодо Кремля неможливо зняти без рішення американського парламенту, в якому існує антиросійський консенсус обох партій і обох палат, і жодних передумов щодо зміни такої ситуації наразі немає. У Великій сімці, окрім США та Франції, є ще п'ять держав, без згоди яких жодного рішення прийнято не буде. Всі держави Великої сімки неодноразово задекларували, що без деокупації Криму та Донбасу повернення Росії до міжнародного клубу неможливе.

Але окрім усього переліченого ми також маємо розуміти, що найважливішою у міжнародній підтримці України буде позиція самої України. Якщо шостий президент Володимир Зеленський і далі буде домагатись миру ціною капітуляції, то наші союзники не зможуть нас врятувати від самознищення».