Біля Львова пройшов найгучніший фестиваль літа – ZAXIDFEST-2019: ДЕНЬ 2 (РЕПОРТАЖ)

Ранок 17-го серпня у Родатичах розпочався досить пізно, адже на одній із диско-сцен до сьомої ранку гриміла музика. Втім, це не завадило відвідувачам фестивалю прокинутись у хорошому настрої, адже розпочався другий день фестивалю ZAXID-2019. Того дня основний склад наших журналістів врешті «добрів» до Львова, тож ми починаємо другу частину репортажу про найгарячішу музичну подію цього літа.

Відкривав другий день Західфесту одеський гурт The Nietzsche, котрі виступали на Монстер Стейджі вже о третій та зібрали навколо сцени багато людей.

Опісля на Монстер та на Лав Стейджі фактично водночас розпочали свій виступ київський гуртO'Hamsters та літературно-музичний проект тернопільських митців LitCore, котрі вже встигли і раніше підкорити фестивалі та концерти Західної України.

А на Головну сцену тим часом вийшов панк-рок гурт Itchy – популярний у світі німецький бенд, який відразу зібрав біля себе майже все вільне глядацьке поле.

Фронтмен зумів зарядити публіку емоціями і навіть намагався поспілкуватись з людьми. Щоправда, навряд чи хтось його розумів, однак хлопці змогли подарувати фанатам яскраве шоу!

А на Рок Сцену з’явились кияни з проектом Bojevilla, яких з достатнім ентузіазмом сприйняла публіка та які зуміли здивувати народ своїм жанром. Окей, post-nu metal. Але chaotic parkour? Це було відверто щось новеньке.

Паралельно з ними на Лав Стейдж вийшов ліричний гурт SVITY, який був досить до вподоби глядачам. На Монстер Стейджі в той час почали заряджати гарячі італійці Minatox69, які виконували досить агресивну музику та завзято експериментували зі звуком.

А Small Depo на Ліричній сцені змогли зібрати навколо себе багато молодих парочок, виконуючи справді легку та лайтову музичку в стилі інді-рок та пост-панк, співаючи на досить близькі всім романтичним натурам речі: дружба, кохання та інші маленькі приємні радощі життя, що додало контрасту в порівнянні з попереднім виконавцем.

Ну і врешті розпочався концерт на який, здається, зібрались вся жіноча частина ЗахідФесту. На Головну сцену вийшли O.Torvald і дівчатам, в усіх можливих і неможливих сенсах слова, просто зірвало дах. Мабуть, це таки зарядило ЖенюГалича, відтак він почав дещо несподівано поводити себе на сцені: почав лаятись, заводити публіку, яка вже (*на суб’єктивну думку автора публікації) й сама була трохи в неадекваті, після чого запропонував всім жінкам, а також хлопцям (*що було досить несподівано) зняти з себе майки та футболки та зробити ними «вентилятор». Після чого заліз на сміттєвий бак і «поплив» на ньому через натовп фанатів, які з захопленням несли на руках Галича верхи на смітнику. По-правді кажучи, чим закінчилось це все дійство – ми так і не дізнались, оскільки наші журналістки вже покинули концерт, мабуть, побоявшись піддатись цьому загальному екстазу.

Відео з Женьою Галичем на смітнику можна переглянути за наступним посиланням.

На, Тінь сонця, що вийшли на Монстер Стейдж, зібралась досить велика аудиторія, і, як коментували самі відвідувачі –музика була і справді хороша.

Людям сподобалось гармонійне поєднання року та українського народного інструменту – бандури. Зі слів самих гостей, найбільше вони чекали на пісні «Меч арея» та «Їхали козаки». Це був, мабуть, один із небагатьох гуртів того дня, майже всі пісні яких люди знали на пам’ять.

А тим часом на Мейн Стейджі японцям з Crossfaith вдалось приємно втішити слухачів поєднанням якісної електроніки та класичних музичних інструментів.

А ми в той час зібрались послухати надзвичайно ніжну Vivienne Mort, котра саме виступала на ЛавСтейджі. Насправді, потрапити безпосередньо під сцену було досить проблематично, оскільки, аби почути виконавицю люди заповнили не лише глядацьке поле, але й навіть вийшли за межі фестивального майданчика, аж до воріт.Тим не менше, все ж вдалось вловити ніжні та романтичні мотиви Vivienne Mort та насолодитисьїї чуттєвою грою на фортепіано.

Зізнаємось чесно, нам так і не вдалось потрапити на концерт готичних Lacuna Coil, які виступали на Рок Стейджі, оскільки були, мабуть, надто втомлені бродити фестивалем.

Тож, трохи давши ногам спокій, близько опівночі ми попрямували на виступ хедлайнера Головноїсцени другого дня- гурту You me at six. Ці британці насправді дуже запали в душу – відразу видно професіоналізм бенду. Тут ми вже стояли під самою сценою до самого кінця. Серед гостей фестивалю, як виявилось, було досить багато їх фанатів. Тому, чимало пісень You me at six виконували разом з глядачами в один голос.

*Бонус від редакції. Після виступу You me at six ми вважали, що концерти вже закінчились і нас вже не буде чим здивувати. Щоправда, не встигли ми стулити повіки – в номер завітала команда друзів ЗахідФесту та, зі словами: «Ти мусиш ЦЕ побачити» – і покликали на виступ ще одного гурту, який виступав пізно вночі. Ледь позбувшись рештків сну ми через галявину пішли на МонстерСтейдж, де людей було – ніде яблуку впасти. Здається, не всі знали, що намічається певне шоу. Втім, хто знав – той побіг саме туди. На сцені з’явилось троє чоловіків у… шкарпетці. Так, вам не почулось. Саме таким був їх оригінальний костюм на цей виступ. Звичайно, шкарпетка була не на нозі виконавців, що, мабуть, і добре, оскільки потім вони ще й почали танцювати та спортом займатись на сцені. ХаммерманЗнищуєВіруси – озвучили назву виконавців.

Сказати відверто? Давно ми так не сміялись. Досить дивно було спостерігати за трьома чоловіками, котрі несли повну ахінею тексту, яка, тим не менше, не була обділена змістом на політичну, соціальну та релігійну тематику, сповнену лайкою, на декількох мовах та в перемішку з оперним співом та електронним виконанням.

Враження від гурту залишились дещо неоднозначними. З одного боку, саме цим хлопцям вдалось зарядити публіку не гірше Жені Галича. Ба, більше. Тексти їх пісень весь зал знав на пам’ять. З іншого боку, в голові постійно було одне питання: «Якого біса ці хлопці витворяють?». Щоправда, вся іронія та сатира виконання цього панк-гурту змогла витіснити рештки негативного враження про них.

Після виступу команда привітала мене «З першим разом на Хаммермані» та, нарешті, ми відправились до сну. В голові ще довго крутились уривки цих пісень. (*хто чув – той пам’ятає)

**Довідково. Два роки тому Хаммермани виступали у палаці Потоцьких на одному із музичних фестивалів Івано-Франківська в аналогічному костюмі – шкарпетці на… на чомусь.
Після чого музикантам заборонили в’їзд на територію міста, а місце їх виступу освятив священик.

Фото з виступу, зважаючи на цензуру, не виставляли навмисне. Якщо буде цікаво – чекаємо на ваші листи в особисті повідомлення – із задоволенням поділимось. А поки слідкуйте за оновленнями – попереду третя та найбільш гаряча частина репортажу. Ваші, 0362.