Історія чудотворної ікони Ратищівської Матері Божої на Зборівщині сягає 16 століття
За переказами, татари напали на містечко Залізці – забрали бранців, а поселення і церкву спалили. Довкола села було багато ставків. Люди, яким вдалося врятуватися, сховалися у лозах, що росли на мочарах. Враз вони побачили, як із палаючої церкви вийшла Мати Божа із запаленою свічкою і попрямувала в бік Ратищ Зборівського району. За іншою версією Богородиця пливла на човні. Згодом на горі під лісом на старовинній липі об’явився образ Матері Божої.
Люди, вражені таким дивом, вирішили забрати його з липи і перенести у храм, який був розташований в центрі села. З молитвою і почестями святиню перенесли у церкву. Але яким було їх здивування, коли образ знову з’явився на липі. Люди зрозуміли, що Матінка Божа вибрала собі місце саме на Ратиській горі. Люди зібралися на цьому місці, відслужили молебень і пообіцяли, що спорудять тут храм. Згодом на горі з’явилася дерев’яна церква, а у ній засяяв золотими барвами образ Матері Божої. Чутка про чудотворне місце на Зборівщині в Ратищах облетіла всі навколишні села і тому це місце стало відпустовим. До села на празник 28 серпня з’їзджалося і приходило багато народу. Людському потоку не було кінця, щоб взяти участь в святій літургії та інших богослужіннях, які тут відправлялися. Багатьом людям Ратищівська Божа Матір допомагала повернути здоров’я. Церква кілька разів спалахувала, розповідали старожили, але образ дивом залишався цілим. У 1896 році у Ратищах закінчили спорудження кам’яної церкви. Туди перенесли образ, прикрашений срібними ризами, дорогоцінними каменями та золотими вотами, які жертвували зцілені віряни.
Під час Першої світової війни Ратищі знаходилися в епіцентрі боїв Австрії з Росією. Жителів села тимчасово виселили у Долішню Австрію. За той час австрійські військові розграбували село, а ікону, ймовірно, вивезли або знищили. Коли ж селяни повернулися у рідні Ратищі, то відновили образ за копією, яка збереглася у людей. Натомість доля оригіналу святині досі не відома. Припускають, він може зберігатися закордоном у приватній колекції, адже у жодному з музеїв або храмів Австрії його немає. Дуже сумнівно, що образ, прикрашений дорогоцінностями, загарбники знищили.
За словами настоятеля храму отця Івана Осейка, сьогодні у церкві є чотири образи Ратищівської Матері Божої. Найстаріший, якому понад 300 років, – біля дверей, зліва. Другий – за вівтарем на горному іконостасі. Третій – за престолом, який опускають під час служіння молебеню до Матері Божої. Ікона дивом вціліла під час пожежі. А четвертий образ намалював у 2009 році художник з Бережан Ярослав Крук.
– Із зникненням оригіналу ікони дива та зцілення вірних не припинилися, – каже отець Іван. – Старожили розповідають, що найчастіше ікона зцілювала недуги ніг і рук, серця. Були випадки, коли люди приходили до церкви на милицях, а виходили на власних ногах. Не раз зцілювалися діти.
За словами отця Івана, він на власному досвіді переконався у силі ікони. – Батьки привели дівчинку, яка дуже сильно перелякалася собаки, – розповідає священник. – Вона дуже змінилася після цього, не хотіла гратися з дітьми, ходити до школи, була сумна. Я взяв цю дитину до ікони, ми відслужили молебень, я прочитав молитву на оздоровлення і причастив її. Наступного дня дівчинка вже усміхалася і пішла до школи. А ще цього року на празник у церкву приїхала родина і підійшла з подякою. Виявляється вони вже були у храмі і попросили про молитву Сорокоуст за здоров’я доньки. Кажуть, що за цей час їй значно покращало.
У храмі зберігають історію і спогади про чудодійну святиню, а також свідчення про дивовижні зцілення людей. Переконані, щира молитва перед іконою і віра здатні творити великі дива.
Кожного року 27-28 серпня в селі Ратищі у Свято-Успенському храмі відбувається проща до чудотворної ікони. Віряни з різних куточків України приїздять, щоб поклонитися святині. Також цьогоріч на свято Успіння Пресвятої Богородиці у Ратищах зібралися сотні людей, аби помолитися за здоров’я для себе і рідних, а також попросити миру для України. Село дорожить і цінує чудотворний образ, який оберігає Ратищі і творить дива.
