“Формула Штайнмаєра”: що це таке і в чому її небезпека для України

Останнім часом термін “формула Штайнмаєра” вживається усе частіше. Причиною цього стали переговори у Мінську, які відбулися 18 вересня. За підсумками перемовин українська і російська сторони зробили низку заяв, які відновили дискусії про закінчення війни на Донбасі у спосіб, запропонований чинним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Про появу “Формули Штайнмаєра”, її зміст і небезпеку для України читайте у матеріалі “Прямого”.

Коли з’явилась, і чому саме Штайнмаєр?

Нинішній президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у 2013-2017 роки займав посаду глави МЗС. У цей період він неодноразово брав участь у переговорах “нормандської четвірки” щодо врегулювання вйськового конфлікту на окупованих Росією територіях Донбасу.

20 жовтня 2016 року лідери чотирьох країн (Порошенко, Меркель, Олланд і Путін) перебували в Берліні, обговорюючи шляхи реалізації мінських домовленостей. Найбільш суперечливим пунктом Мінського протоколу було проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу. Раніше, у 2014 році Росія ініціювали “вибори” у так званих “ЛНР” і “ДНР”. Країни ЄС, Україна та США жорстко засудили такий крок.

Бажаючи знайти компроміс, німецька сторона запропонували свій варіант проведення виборів на окупованому Донбасі, поєднавши цей процес із наданням ОРДЛО особливого статусу. Тодішній глава німецького МЗС Штайнмаєр був тим, хто озвучив цю формулу та її базові принципи.

Так, за “формулою Штайнмаєра” Україна має провести вибори в ОРДЛО без роззброєння бойовиків та відведення російських військ. Коли вибори відбудуться і на окупованих територіях з’являться “легітимні” представники, Україна мусить надати економічну та політичну автономію “ЛНР” і “ДНР”. Крім того, має бути оголошена амністія всім бойовикам, які отримають статус “народної міліції”.

Важливо зазначити, що акцент у формулі робиться на винятковому значенні ОБСЄ, яка має підтвердити, що вибори на окупованих територіях відбулись за міжнародними стандартами. Якщо  це буде зроблено, то в ОРДЛО почне діяти законодавство про “спеціальний статус”.  Так пояснив “формулу Штайнмаєра” посол Німеччини в Україні Ернст Райхель.

У свою чергу ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що метою “формули Штайнмаєра” є реалізація мінських домовленостей, і тому не може розглядатись окремо від базових угод. Саме тому за президентства Порошенка Україна не погоджувалась на реалізацію плану Штайнмаєра, адже у мінських угодах зазначено, що виборам на окупованих територіях мусить передувати відведення іноземних військ. В іншому випадку Україна може отримати дві “самостійні” республіки, зі своїми арміями, які контролюються Росією.

Яка нинішня позиція України?

Нещодавні переговори у Мінську засвідчили, що нова влада України не має принципових заперечень щодо впровадження “формули Штайнмаєра”. Водночас, українська сторона висунула ряд вимог, після виконання яких може бути реалізована “формула”. Про це написала Дарка Офер, прессекретар Леоніда Кучми, який представляє Україну в Мінську.

Так, Україна вимагає:

– повного припинення вогню;

– ефективний моніторинг місії ОБСЄ по всій території України;

– виведення іноземних військ і техніки за межі території України.

– розведення військ уздовж всієї лінії зіткнення;

– забезпечення нормальної роботи ЦВК на окупованих територіях, а також можливості брати участь у місцевих виборах українських політичних партій, ЗМІ, іноземних спостерігачів;

– встановлення Україною контролю за непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону.

Крім того, Україна підтвердила готовність почати відведення військ у районах Золотого та Петрівського. Однак російська сторона не повідомляє про дату можливого розведення сил.

Схожу заяву зробив і чинний міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який 18 вересня брав участь у засіданнях комітетів Верховної Ради з питань зовнішньої політики і європейської інтеграції. Під час засідання глава українського МЗС заявив, що уже 2 вересня, на зустрічі радників лідерів країн “нормандської четвірки” він дав принципову згоду на реалізацію “формули Штайнмаєра”. Водночас Пристайко повідомив, що висунув низку вимог, серед яких вільний доступ українських політичних партій та  ЗМІ до виборів в ОРДЛО.

“Тільки тоді вибори можуть бути визнаними такими, що відповідають стандартам ОБСЄ”, – сказав глава МЗС України.

Як відреагувала Росія?

У відповідь на умови Києва, висунуті у Мінську 18 вересня, російські ЗМІ стали писати, що Україна відмовилась від “формули “Штайнмаєра”.

Приводом для подібного трактування української позиції стали висловлювання російських чиновників.

Так, Борис Гризлов, який представляє Росію в Мінську, прямо заявив, що українська сторона відмовилась від підписання “формули Штайнмаєра” і, відповідно, відкинула можливість закріплення особливого статусу “ЛНР” і “ДНР”.

Зокрема Гризлов висловив позицію Росії щодо розведення сил у районі Золотого і Петровського. На думку російського чиновника, саме позиція Києва унеможливила двостороннє відведення військ.

Невдоволена умовами, висунуті Україною по “формулі Штайнмаєра”, Москва заявила, що осіння зустріч лідерів “нормандської четвірки” може не відбутись.

Нагадаємо, 20 вересня під Офісом президента України Володимира Зеленського пройшла акція протесту проти “формули Штайнмаєра”.

Раніше Петро Порошенко повідомив, що Україна ніколи не погоджувалась на “формулу Штайнмаєра” щодо окупованого Донбасу.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.