Безпілотники, акваланг та собаки: як львівські рятувальники готуються до роботи (фоторепортаж)

У п’ятницю, 18 жовтня, у селищі Труханів на Сколівщині відбулось одне з таких тренувань. Медики, працівники пошуково-рятувального відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій, оператори безпілотників, волонтери та пошукові собаки демонстрували майстерність у рятувальних роботах, передає кореспондент Дивись.info. 

Про перебіг навчань

«Згідно легенди проведення навчань, група туристів заблукала в лісі і в горах. Вони травмувалися і не могли самостійно пересуватися, тому працівники ДСНС за допомогою рятувального обладнання спускали групу осіб з гір. Для навчань сьогодні було задіяно 15 одиниць техніки і до 100 чоловік особового складу», - прокоментував перебіг навчань голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Про виклики в роботі

«Під час проходження навчань моя роль як рятувальника полягала у тому, щоб дістатися вершини скелі, не використовуючи нічого, крім своїх умінь, - пояснює заступник начальника Славської пошуково-рятувальної групи, старший лейтенант служби цивільного захисту Крипта Микола. - Ми імітували ситуацію, коли неможливо обійти скелю і вилізти на гору іншим способом. Найбільша складність у тому, що рельєф не дозволяє легко піднятися, потрібно чіплятися за виступи і таким чином підніматися. Будь-яка пересічна людина не може виконати цього завдання, потрібно мати навики роботи зі спорядженням та відповідну фізпідготовку. Особисто я спускав умовно травмованого з ушкодженням руки за допомогою спеціального спорядження, щоб доставити його на землю і переправити до медиків»

При виході першого рятувальника виявили двох тяжко поранених, після того чого підіймалися і транспортували їх. Потерпілі мали важкі травми, - коментує механізм транспортування потерпілих у скелястій місцевості начальник пошуково-рятувальної служби  Скиба Тарас. - Складність може виникнути у браку фізичної підготовки і досвіді роботи з мотузками. Страховки, самостраховки – за тим потрібно слідкувати. Завдання вдалося виконати швидко, хоч і діяли на якість, а не на швидкість. Час виконання завдання залежить від складності маршруту – туристичні маршрути дуже відрізняються між собою». Непідготовленим туристам Тарас Скиба радить не виходити на скелі.

Каптованець Назар - професійний водолаз. Улітку небезпека утоплень - постійний головний біль рятувальників. Під час занурень Назару майже нічого не видно: вода у водоймах каламутна, а людей рятувати треба. До таких умов рятувальники призвичаїлися за допомогою сигнальної системи: «Я занурюють, а колега скеровує мене, в якому напрямку треба рухатись», - пояснює Назар. Під час навчань рятувальник спершу витягнув пасажира з автівки, а тоді разом з колегами витягали автівку з водойми.

«За легендою машина впала в річку, було двоє потерпілих. Водій був заблокований – двері зачинені. Вдалося витягнути тільки пасажира. Тоді дав сигнал до колег стосовно того, що двері заблоковані. Автомобіль витягли за допомогою спеціальної машини», - пояснив Назар.

Як не втрапили у халепу

«В основному небезпечні випадки стаються через брак гострих відчуттів. Якщо збираєтесь у гори, по-перше, треба попереджати когось із знайомих про свої плани. Якщо немає можливості у критичній ситуації подзвонити до екстреної служби, треба розпалити багаття на вершині, щоб люди могли бачити присутність», - пояснює Крипта Микола.

Про взаємодію спецслужб та волонтерів

«Всупереч уявленню, порятунок людей не цілком залежить від ДСНС. Хоч вони і керують операцією, але для її успішності всі рятувальні служби мусять навчитися працювати у синхронізації. І ті, хто працює на волонтерських засадах, і ті, хто ще вчора допомагав фронту безпілотниками, а сьогодні з безпілотниками визначає місцеперебування постраждалих, і лікарі з обласної служби екстреної медичної допомоги, і навіть волонтери, котрі дресирують собак, - пояснює Олександр Ганущин. - Без дій всіх служб у комплексі успішних ситуацій не буває. Чим більше буде навчань у координації дій різних служб, тим частіше рятувальні операції будуть успішними.

Про обвал у Дрогобичі та аварію Ан-12

«Ці самі люди, що сьогодні проходили навчання, просилися волонтерами ліквідовувати обвали у Дрогобичі. На той момент працівників рятувальних служб швидше скерував Київ, однак рятувальники Львівщини теж проявили свою готовність. Те саме було при падінні Ан-12. Якщо б не було волонтерів із собаками біля літака, рятувальники не знали б де можна різати літак, де є люди. Сам по собі рятувальник не може вміти все. Хтось повинен вміти розрізати, хтось повинен розтиснути, хтось має вміти виконувати фізично складні операції на схилі при транспортуванні. Це все має працювати у комплексі. Якщо цей комплекс не буде працювати, то ефективність рятувальних робіт буде нижчою. Зараз немає універсальних солдат чи рятувальників. Є люди, які вміють допомогти один одному і тоді у підсумку рятують життя людей», - прокоментував очільник облради.

Про рівень підготовки рятувальників і якість роботи

«Сьогодні на навчанні була умовна одна людина, яка загинула. Так само випадки смерті були і в Дрогобичі, і у випадку з падінням літака. І були люди врятовані: як на навчаннях, так і на місці надзвичайних подій, - пояснює  начальник головного управління ДСНС у Львівській області Юрій Кагітін.

- На жаль, в інший спосіб це не працює. Інколи стихія чи техногенна катастрофа стає на заваді нашим прагненням, але порятувати тих,  хто залишився живий після критичного моменту, питання вмінь і технічної оснащеності різних підрозділів, котрі у цьому беруть участь.

Нещодавно п’ятеро представників ДСНС отримали державні нагороди за успішні рятувальні роботи на теренах області. Рятувальники присутні сьогодні - це не кращі чи гірші з працівників ДСНС. А ті, хто виконує свою роботу щодня».