Матвій Ушаков – багаторазовий переможець всеукраїнських змагань у групових та індивідуальних заїздах на шосе і треку, чемпіон столичних перегонів у всіх дисциплінах. Велоспорт став для нього чимось більшим, аніж просто захоплення.
З раннього дитинства Матвій ріс допитливою і цікавою дитиною. Чим би він не займався, завжди намагався розібратися до дрібниць і досягти успіхів. Чи то гра на саксофоні, чи захоплення квадрокоптерами, чи риболовля.
“Він міг до будь-якої людині підійти, розпитати, що це, як це працює. Зрозуміло, що коли дитина щиро цікавиться, вникає, то люди із задоволенням діляться інформацією”, – говорить мама Інна Ушакова.
Так сталося і з одним із серйозних захоплень Матвія – еквілібром. До циркової студії наш герой ходив аж 6 років, виступав на різних заходах із сольним номером. Якийсь час Матвію доводилося поєднувати велосипед і заняття в студії. Це було нелегко, тож вибір у підсумку впав на велоспорт.
Сьогодні Матвій розповідає, що еквілібрування дуже сильно допомогло йому в подоланні певних труднощів.
“Я прийшов не зовсім “порожній”, а вже з якимись фізичними даними і досвідом еквілібристики, тож мені це допомогло. Мені було набагато легше починати, ніж іншим”, – зазначив Матвій.
Одного разу, гуляючи Києвом, сім’я Матвія натрапила на старий занедбаний велотрек. Його побудували ще на початку ХХ століття. Майже через сто років споруда була зруйнована, і лише два роки тому оновлений велотрек знову відкрився, а на його базі запрацювала велошкола.
“Почули, що велотрек відновлюється, ходили, дивилися, як тривають роботи, потім було урочисте відкриття, надзвичайно шикарне шоу, 3D-інсталяції – неймовірно красиво. Ми все це відстояли дві години, подивилися, і якось все… Після цього, приблизно через кілька місяців, син моєї подруги, розмовляючи з Матвієм, сказав: “А я ось пішов у таку секцію”, – згадує мама спортсмена.
Матвій записався до велошколи у вересні, а з настанням холодів спортсмени перебралися в зал, де відбувалася силова підготовка. Спочатку майбутнього переможця велогонок такий графік зовсім не вразив.
“Я навіть два або три місяці не ходив, бо ми просто крутили тренажер”, – говорить спортсмен.
Все ж захоплення велоспортом перемогло, і Матвій знову повернувся на велотрек. А за ним підтяглася молодша сестра Мілана. І хоча спочатку тендітній спортсменці було важко пристосуватися до суворих умов велоспорту, все ж вона знайшла в собі сили йти, а точніше, їхати далі.
“Найголовнішим фактором є, звісно ж, боротьба з опором повітря. Всі велосипеди, велосипедна форма, шоломи беруть участь у цьому процесі, та, як то кажуть, зменшують опір повітря, але головне – це положення тіла гонщика на велосипеді”, – розповідає тренер Євген Присяженко.
Тут мало лише техніки й витривалості – під час велогонки спортсмен повинен блискавично реагувати на те, що відбувається навколо нього, вибирати правильну стратегію, котра, врешті, приведе до перемоги.
Матвія не лякають травми, які нерідко трапляються з велогонщиками. Не обійшла стороною така доля і його самого: на змаганнях у Львові дерев’яний трек виявився не надто гостинним.
“Відкатав два дні змагань, а вже на третій, коли їхали гонку, мене один хлопчик дуже сильно затиснув, штовхнув – я впав. Нічого страшного, на наступний день вже їхав знову”, – говорить спортсмен.
Сьогодні Матвій успішно виступає на всеукраїнських та столичних змаганнях, активно тренується і навіть навчився самостійно обслуговувати велосипед.
Більше випусків програми Future UA на телеканалі UATV дивіться за посиланням.