Локалізація «Богданів», лист Полторака та незадекларовані гроші. Як Гладковському запобіжний захід обирали

Вікторія Рощина, фото
Вікторія Рощина
Локалізація «Богданів», лист Полторака та незадекларовані гроші. Як Гладковському запобіжний захід обирали, фото
Ексзаступник секретаря РНБО Олег Гладковський під час засідання Вищого антикорсуду, Київ, 18 жовтня 2019 року

Вікторія Рощина/hromadske

Два дні Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Олегу Гладковському — ексзаступнику секретаря Ради нацбезпеки та оборони. Його підозрюють у недостовірному декларуванні та зловживанні службовим становищем. Рішення суд оголосив о 16:50 19 жовтня — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Деталі судового засідання — в матеріалі hromadske.

Телефонна розмова

19 жовтня, 11:50. Під будівлею Вищого антикорупційного суду — натовп журналістів. Підтягуються націоналісти, вигукуючи гасла «Свинарчуків — за грати». Ми проходимо крізь металошукач і зіштовхуємось із Олегом Гладковським. Він спілкується зі своїм захисником та неохоче відповідає на наше запитання — щодо телефонної розмови із Ігорем Павловським, заступником тодішнього міністра оборони Степана Полторака.

У розмові 6 березня 2017 року, за даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), Гладковський нібито говорив, що до державного оборонного замовлення для ЗСУ треба включити автомобілі підвищеної прохідності МАЗ-6317 («Богдан-6317»). До того ж — за завищеними цінами, а замовляти їх — у підприємства «Автоскладальний завод №2», що входить до складу «Богдан Моторс», співвласником якого є Гладковський.

Цитата з телефонної розмови від 6 березня 2017 року між Олегом Гладковським та Ігорем Павловським (з матеріалів обвинувачення):

Гладковський: Скажіть, будь ласка, там мені дзвонив і Степан Тимофійович (Полторак — ред.), що він не захотів там по телефону, потім після цього дзвонив Пашинський. Що там зробити? Ви знаєте чи ні?

Павловський: По чому?

Гладковський: Ну, по цім. Щоб ДОЗ (Державні оборонні закупівлі — ред.) вони випустили, щоб ці МАЗи всі були включені, ви знаєте, що там треба зробити? Якогось листа треба зробити.

Павловський: Ми зробили листа, підписали його, міністр підписав на прем’єра, все, як положено.

Гладковський: Ні, ні. Нібито там треба, щоб МАЗ написав листа, що він зробить локалізацію там і таке інше.

Павловський: Нічого не казав міністр. Він мене спитав тільки кількість, скільки в ДОЗі і все.

Гладковський: А скільки їх там?

Павловський: 230 КрАЗів, 100 МАЗів.

Гладковський: Так, а з’ясуйте, будь ласка, в нього та дайте. Нібито там потрібно зробити на міністра якогось листа. Який там зміст цього листа, щоб він…

Павловський: Все, я прийняв. Зараз передзвоню.

На той час, пояснює слідство, було дві перепони: конкуренти з КрАЗу та лист міністра Степана Полторака 2017 року до уряду, в якому він просив залишити ухвалений критерій — заборону підприємствам, продукція яких менш ніж на 60% складається з деталей українського виробництва (локалізація виробництва), брати участь у державних оборонних закупівлях. 

Локалізація «Богданів» на той час становила 26%, натомість у КрАЗів — 75,4%. Тоді, стверджує слідство, Гладковський і зідзвонювався з Павловським. Однак підозрюваний називає оприлюднену слідчими розмову «вирваною з контексту».

«Там ні слова не було про “Богдан”, там про автомобілі МАЗ, постачання яких вирішувалось на державному рівні. Комісії різні, ми їздили в Білорусь, вони приїздили сюди і шукали, хто буде організовувати виробництво. Був лист про рівень локалізації не менш 60%. Але потім ми розібралися і зрозуміли, що для того, щоб досягти такого рівня локалізації, двигун має бути вітчизняний, якого ми не виробляємо. Тоді було прийняте рішення — в кого найбільша локалізація», — зазначив Гладковський.

Конкуренти й технічні перепони

Однак, як стверджують прокурори, після цієї розмови Павловський зателефонував Юрію Бровченку — тодішньому заступнику міністра економічного розвитку — та обговорив з ним підготовку змін у державних оборонних закупівлях.

«Павловський невідкладно телефонує заступнику міністра економіки — це телефон Бровченка і питає про технічну частину, що за чим треба робити. Важлива деталь в тому, що для того, щоб МАЗи були в ДОЗі, треба відізвати листа міністра», — зазначив прокурор.

Також, за даними слідчих, допитувані ними свідки зазначили, що конкурент «Богданів» КрАЗ систематично отримував штрафні санкції. Однак Гладковський пояснює, що це не так, та каже, що рішення про пошуки іншої компанії ухвалили через справу про банкрутство підприємства КрАЗ.

«Таким чином, було прийняте рішення, виходячи зі справи про банкрутство підприємства КрАЗ, що мають бути залучені інші виробники. Хто ці виробники, я не знаю і не приймав участь у вирішенні цього питання», — пояснив Гладковський.

Сума одного контракту становила близько 130 мільйонів гривень, зазначають у прокуратурі. 90 мільйонів передоплати виробник «Богданів» отримав уже в травні 2017-го. Натомість слідство зазначає, що ціни на одиницю товару були завищені, що спричинило збитки державі у розмірі 10 мільйонів гривень.

«Гладковський використав своє службове становище з метою отримання неправомірної вигоди підконтрольною йому компанією “Богдан-Моторс” [...] Ми бачили і телефонні розмови, і зміни ДОЗу, і те, що міністерство оборони усунуло свої вимоги, на яких наполягало до вказаної розмови», — розповів прокурор САП Юрій Олефір.

Захист заперечує це звинувачення.

«Висновок експерта категорії судово-економічної, бухгалтерської експертизи не робиться в межах пів дня. Такі експертизи робляться місяцями, інколи роками. Друге. Чи впливав Гладковський на формування ціни? Жодного факту в тих матеріалах, що ми зараз бачимо, немає», — заявив адвокат Руслан Волинець.

Заперечує Гладковський і підозру у недостовірному декларуванні. За даними слідства, він не задекларував дохід дружини від здачі в оренду житла в центрі Києва: 54 тисячі доларів за 2016 рік, 63 тисячі доларів за 2017 рік та 47,5 тисяч доларів за 2018 рік. Мешканці квартири підтвердили, що орендували її у жінки на прізвище Гладковська. Однак сам підозрюваний заявив, що гроші за оренду вони не отримували, а отже — не декларували.

Чому затримали саме зараз?

У прокуратурі наголошують: хоча Гладковський упродовж трьох років і виїжджав за кордон 265 разів, інформацію про те, що він саме тікає з України, вони отримали напередодні 17 жовтня. 

Того дня співробітники НАБУ затримали Гладковського у ресторані неподалік аеропорту. Однак він стверджує, що їхав на конференцію і мав зворотні квитки. 

Також адвокати підозрюваного заявили, що у разі обрання судом запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, Гладковський готовий здати усі закордонні паспорти.

Народні депутати від «Європейської солідарності» Максим Саврасов і Ростислав Павленко, а також екснардеп Олег Зімін та кандидат у депутати і блогер Андрій Серебрянський заявили, що готові взяти Гладковського на поруки.

Прокурори ж просили взяти підозрюваного під варту на 2 місяці з альтернативою внесення застави в 100 мільйонів гривень.

Рішення

Суддя Тимур Хамзін частково задовольнив клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП — арештував Гладковського на два місяці з можливістю внесення застави, в 10 разів меншої за ту, про яку просило обвинувачення: 10 мільйонів гривень. Це фактично дорівнює сумі збитків, яких Олег Гладковський, за версією слідства, завдав державі.

Адвокати Гладковського вже заявили, що оскаржуватимуть рішення суду, але заставу внесуть. 21 жовтня, після проголошення повного тексту ухвали, прокурори оголосять, чи оскаржуватимуть вони суму застави.

«Я не згоден з цим рішенням! Ми будемо подавати апеляцію», — сказав Олег Гладковський після засідання. На уточнююче питання, чи має він 10 мільйонів на заставу, відповідати відмовився.

читайте також
Оточення Порошенка причетне до мільйонних розкрадань в оборонній сфері — розслідування «Жертва» президента: Як Петро Порошенко двічі не виручив свого друга Олега Гладковського


Поділитися: