Чому іранці порівнюють свої протести з Чорнобилем

Шостий день поспіль іранські протестувальники закликають у соцмережах до нових антиурядових протестів, що охопили всю країну.

Багато з них, як в Ірані, так і за його межами, називають події, що відбуваються в країні, "чорнобильським моментом". Люди обговорюють це у соціальних мережах та онлайн-форумах, таких як IranWire.

Лише сім днів тому кількатисячний натовп вийшов на вулиці, щоб вшанувати пам'ять Касема Сулеймані - іранського генерала, що загинув через удар безпілотника США. За масштабом його похорон поступався лише прощанню із батьком ісламської революції, аятолою Хомейні, 1989 року.

Однак якоїсь миті жалоба змінилася на протести. Чому?

8 січня український літак розбився незабаром після вильоту з аеропорту Тегерана. Загинули усі, хто був на борту, - 176 людей. Серед яких - 100 громадян Ірану, зокрема багато студентів.

Що таке "чорнобильський момент"

Минулого року іранці, як і багато інших людей по всьому світу, захоплено дивились драматичний серіал "Чорнобиль". Стрічка американського телеканалу HBO розповідає про ядерну катастрофу 1986 року в тодішній радянській Україні.

Серіал отримав шалену популярність. В Ірані фанати стрічки пояснюють її успіх тим, що тема зачепила щось особисте, власний досвід.

"Люди побачили горе-державу, яка втрачає свої головні функції: здатність захистити своїх громадян", - вважає аналітик Араш Азізі з університету Нью-Йорка.

Ісламська Республіка Іран - капіталістична країна. Однак, на думку іранської опозиції, її тоталітарна урядова структура дуже нагадує радянський режим.

"Цей режим безглуздо зневажає життя свого народу", - пояснює Араш Азізі.

Він наводить приклади падіння комунізму в країнах так званого соціалістичного табору. Поява лідерів-дисидентів - Леха Валенси у Польщі, Вацлава Гавела у Чехословаччині та Михайла Горбачова в СРСР - проклала шлях до повалення прорадянських урядів.

Тож іранська опозиція сподівається на подібний сценарій і для своєї країни.

Коли все змінилося

Іранці від початку трагедії з українським літаком наполягали, що судно впало через технічні причини.

Але за три дні після катастрофи офіційно визнали, що їхні військові "ненавмисно" збили лайнер МАУ, оскільки прийняли його за ворожий об'єкт.

"Це була непростима помилка", - заявив представник іранського уряду Алі Рабей.

Президент Ірану Хасан Роухані звинуватив США у трагічних подіях на Близькому Сході, додавши, що іранська влада має провести власне ретельне розслідування.

Збиття українського пасажирського літака спровокувало хвилю протестів. Сотні людей вийшли на вулиці Тегерана, щоб висловити свій гнів та обурення посадовцям та духовенству країни.

"Смерть диктатору", "Головнокомандуваче, йди геть!" - скандували демонстранти, вимагаючи відставки верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї.

"Ми виходимо на вулиці, - йдеться в дописах у соціальних мережах, - щоб виступити проти злодійської та корумпованої влади".

Судячи з відеокадрів в інтернеті, численні акції протесту проходять в університетах у Тегерані та інших містах.

Через обмеження незалежних ЗМІ, масштаби протестів і заворушень визначити важко. Однак Reuters та інші інформагентства заявляють, що проти демонстрантів застосовували сльозогінний газ.

Деякі студенти порівнюють події в їхній країні з вибухом на ЧАЕС - ядерна катастрофа пролила світло на всі недоліки радянського режиму, так само як брехня іранського уряду про збиття українського літака пролила світло на всі слабкі місця Ісламської Республіки.

Все це різко контрастує з тим, що було в січні, коли мільйони іранців публічно оплакували генерала Касема Сулеймані, що загинув під час удару безпілотника США.

Експерт BBC Monitoring в Ірані вважає, що "вбивство генерала Сулеймані об'єднало людей" проти загального ворога, США, але тривало це недовго.

Багато людей, що були проти режиму або займали нейтральну позицію, "підтримували Сулеймані, тому що вважали, що він захищає їх від "Ісламської держави", - каже експерт.

Він пояснює, що у перші дні після інциденту з українським літаком державні ЗМІ наполегливо писали про "несправність його двигуна", а журналістів просили не звертатися до влади за коментарями.

Гесамеддін Ашена, політичний радник президента Хассана Рухані, написав на своїй сторінці у Twitter: "Журналістів іранського походження, які працюють на перськомовні ЗМІ, застерігають від участі у психологічній війні навколо українського літака та співпраці з тими, хто ненавидить Іран".

Родичі загиблих розповідали про нав'язливі телефонні дзвінки та людей, які підходили до них під час жалоби й застерігали від розмов з іноземними ЗМІ.

Коли Іран визнав, що збив український літак, він також визнав, що "випадково вбив понад 100 іранських цивільних", розповідає експерт BBC Monitoring в Ірані.

Дуже дорога помилка

"Іранці лютували", - розповідає Мартін Пейшенс, кореспондент BBC з питань Близького Сходу.

Його колега з BBC Monitoring в Ірані погоджується: "Держава брехала про збиття протягом трьох днів, і людей це обурило. Навіть тих, хто не підтримував режим, але був проти вбивства Сулеймані. Від єдності не залишилося й сліду, і люди вийшли на вулиці".

Вони рвали плакати з портретами Сулеймані та скандували протиурядові гасла.

Прихильники влади, своєю чергою, збиралися біля західних посольств і палили прапори США та Ізраїлю - головних ворогів Ірану.

Водночас з'явилося відео, на якому видно, як іранські студенти відмовилися топтати гігантські прапори США та Ізраїлю, намальовані на землі біля стін їхнього університету. Що, на думку Мартіна Пейшенса, є проявом протесту і непокори місцевій владі.

Різні мотиви

Хоч мотиви людей, котрі оплакували генерала Сулеймані, і тих, хто виступив проти режиму після авіакатастрофи, почасти збігаються, але природа цих двох подій - різна, вважає експерт BBC Monitoring.

"Церемонія прощання з Касемом Сулеймані відбулася за активної підтримки, а іноді й за примусом з боку уряду, тоді як ті кілька тисяч, що наважилися протестувати, робили це свідомо ризикуючи своїм життям", - говорить він.

Країна розділилася

Іранська газета Sharq вибачилася перед читачами за те, що ввела їх в оману щодо причин аварії українського літака.

"Іранське суспільство глибоко розділене, - розповідає Мартін Пейшенс. - Тут живуть багаті й бідні, ліберали й консерватори, ті, хто підтримує і готовий померти за режим, та ті, хто його запекло ненавидить".

Кіа Атрі, інший аналітик BBC Monitoring, погоджується: хоч більшість потенційно "підтримує цей режим, однак, є й ті, хто прагне його повалення, та ті, що вагаються".

Народний гнів знайшов своє місце на вулиці, "і погіршення економіки лише розпалює відчай людей та їхнє бажання протестувати", - вважає Атрі.

Протестний рух буде, можливо, наростати.

Це не перші подібні заворушення в Ірані. У листопаді минулого року країною прокотилася хвиля протестів проти підвищення цін на пальне.

Протестна ситуація спостерігалася також у 2009, 2017 і 2018 роках.

"І навіть якщо здається, що режим наразі послабшав, - вважає Мартін Пейшенс, - він насправді готовий в разі загрози застосувати силу".

Уперше за багато років Хаменеї провів п'ятничну молитву

За інформацією іранського державного інформагентства, духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї провів 17 січня традиційну п'ятничну молитву в столиці країни Тегерані.

Він робить це вкрай рідко. Востаннє Хаменеї особисто виголошував проповідь у 2012 році під час "арабської весни". Тому це, безсумнівно, є ознакою серйозних проблем в країні.

Від "чорнобильського моменту" до падіння режиму?

На думку Араша Азізі, "чорнобильський момент" призведе до падіння режиму лише тоді, коли в Ірані з'явиться альтернативний уряд, "який зможе задовольнити протестні вимоги різних років - 2018, 2019, 2020".

Однак, опозиція країни наразі дуже роздроблена.

"Опозиції потрібен лідер, здатний подолати розбіжності, - каже Азізі, - такий як Нельсон Мандела в Південній Африці.

Ця людина повинна мати позитивне бачення майбутнього країни, згуртувати людей навколо себе, а не протиставляти одну частину суспільства іншій.

Це - вкрай непросте завдання, і аятола Хаменеї, безсумнівно, зробити все, щоб запобігти такому сценарію".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!