"Зачистка" від Білого дому: Чим кадрові "репресії" Трампа загрожують Україні

"Зачистка", яку чинний президент США розпочав за лічені години після фінального голосування у Сенаті США, продовжується з дивовижною інтенсивністю. Тільки впродовж минулої доби трапилося дві відставки і одне призначення. Ймовірно, навіть більш скандальне за відставки.

Під тиском представників команди Трампа покинув свою посаду замміністра оборони США з політичних справ, Джон Руд. Той самий, що переконував президентську адміністрацію не припиняти військову допомогу Україні. Ні, він робив це тихо і за всіма бюрократичними правилами, за допомогою електронних листів очільнику Пентагону, а не в інтерв'ю CNN. Але це йому не допомогло.

Разом із ним у відставку вирушив і Джозеф Магуайр, який виконує обов'язки директора Національної розвідки США з серпня 2019 року. Ним Трамп замінив "недостатньо близького" до президентської лінії Дена Коутса. Судячи з тривалості перебування на посаді, Магуайр теж не дотягнув до належного рівня "близькості".

А от особа, якою його буде замінено — це зовсім інша справа. Бо виконувати обов'язки шефа Нацрозвідки США Трамп призначив Річарда Гренелла. Цей чарівний персонаж, який дотепер працював послом США в Німеччині, і, з точки зору Трампа, виконував свою роботу "вкрай добре".

Суть його роботи полягала в тому, що Гренделл ретельно і підкреслено жорстко повторював всі заяви Трампа стосовно того, що США виведуть з Німеччини свої війська, якщо Берлін не збільшить витрати на оборону, що ЄС "несправедливо" торгує зі США — і т.д. Ситуація дійшла до тієї межі, що частина німецьких політиків всерйоз дискутувала про те, чи не було б розумним кроком виставити посла США з країни.

І йдеться не про те, що посол Гренделл підтримував політичну лінію свого президента — це якраз логічно. Йдеться про те, що за його активної участі двосторонні стосунки між Берліном та Вашингтоном впали до найнижчої точки від моменту завершення Другої світової війни. Назвати це "вкрай доброю роботою" з точки зору логіки, відмінної від трампівської, достатньо складно.

На подібному тлі той факт, що Гренделл, не маючи жодного досвіду відповідної роботи, і будучи за фахом PR-ником, а за заняттям перед призначенням послом — керівником PR-агенції, був призначений не "улюбленим прес-секретарем президента", а очільником ключового розвідувального відомства США, вже якось і не особливо вражає.

З точки зору стороннього спостерігача може скластися враження, що за ситуацією у Вашингтоні стоїть суперагент Лубянки чи агресивно налаштований рептилоїд, який робить усе можливе, щоб підірвати дієздатність США.

Але в реальності усе, здається, інакше. Хоча й не краще. Просто чинна президентська команда у США при виборі посадовців керується не так фаховими вміннями, як особистою відданістю кандидатів "справі Трампа". Практика, до якої давно, ще з радянських часів, звикли в Україні. І до якої тепер доведеться звикати і громадянам США.

Одразу після виборів багатослівний, але тоді ще несміливий Трамп намагався "прикрити тили" за допомогою авторитетних політиків. Тоді в адміністрацію приходили не тільки "герої" виборчої кампанії чинного президента США, але, наприклад, і Джеймс "Скажений пес" Меттіс. Чи, трохи згодом, "яструб" Болтон, або той же Коутс. Могло навіть здатся, що Трамп буде не найсильнішим президентом, який оточить себе рафінованими професіоналами і ввійде в історію як дивакуватий, але ефективний менеджер державної машини.

Натомість зараз вакансію заповнюються виключно "своїми людьми", без огляду на їх авторитет чи фаховий рівень. Складається враження, що адміністрація президента США готується до жорсткого протистояння із залишками системи "стримувань і противаг". І в такій ситуації особиста відданість нових посадовців направду є важливішою від їхніх ділових якостей. Подібний підхід не обіцяє нічого доброго ні Сполученим Штатам Америки, ні їх союзникам по всьому світі — Україні в тому числі. Хоча б тому, що коли нам наступного разу "перекриють" військову допомогу через невиконане бажання Дональлда Трампа — то вже не буде ні послів, ні співробітників розвідки, які оперативно поскаржаться на все Конгресу США.