Сума безготівкових платежів в Україні наблизилася до двох трильйонів гривень
Торік сума, що пройшла за безготівковими операціями, які здійснили українці за допомогою різних платіжних карт, зросла відразу на 40%, повідомляє НВ.
Оплата «обличчям», кільцем на пальці, смартфоном — все це вже встигло стати частиною життя багатьох українців. Процес декешізації зайшов так далеко, що торік загальна сума усіх безготівкових операцій, здійснених за допомогою різних типів платіжних карт, уперше у фінансовій історії країни перевищила обсяг грошей, знятих співвітчизниками за допомогою банкоматів.
Ба більше, за даними Нацбанку, кількість активних платіжних карт у 2019-му збільшилася одразу на 14% і перевищила кількість населення країни — тепер їх 42,4 млн на 37,7 млн жителів. Недивно, що торік співвітчизники користувалися картами на 30% частіше, ніж у 2018-му, а обсяг всіх операцій з їх використанням виріс на чверть — до 3,6 трлн грн.
Більше безготівки для держави означає більше прозорості в економіці, а значить і більше податків, певен Антон Тютюн, заступник голови правління державного Ощадбанку. Та й фінустанови радіють, адже відмова від кешу позитивно відбивається на їхній прибутковості: безготівку обслуговувати дешевше, ніж, наприклад, утримувати мережу банкоматів. «Зняття готівки — бізнес недешевий: банкомати треба заряджати, супроводжувати, платити за зв’язок то. Там великі витрати», — пояснює Тютюн.
Крім того, за картковими розрахунками банки отримують комісійні доходи. «Ставки в Україні все ще зберігаються високі — до 2−3% проти інших країн, де це — до 0,5%», — каже Анастасія Туюкова, старша аналітикиня інвесткомпанії Dragon Capital (володіє компанією Медіа-ДК, яка видає НВ).
Задоволені й торгові мережі: клієнт із картою витрачає більше. «Середній чек оплати карткою мінімум на 25% вищий за середній чек оплати готівкою: людина більше собі дозволяє, у неї є кредитний ліміт», — пояснює Христина Кармазіна, керівниця департаменту розвитку е-commerce продуктів ПриватБанку.
Декешізація на марші
Одним із головних двигунів зростання операцій без купюр став повсюдний розвиток безготівкової платіжної інфраструктури, кажуть опитані НВ експерти.
Так, торік мережа POS-терміналів розширилася на 20% — до 334 тис. у всій країні: 90% із них адаптовані під прийом безконтактних платежів.
Значний імпульс розвитку вітчизняного безготівкового простору надали також безконтактні картки та технології ApplePay і GooglePay, коли віртуальна платіжна карта — в такому разі вона називається «токенізованою» — міститься у смартфоні, електронному годиннику, спеціальних браслетах і навіть у перснях із NFC-модулем.
За словами Віри Платонової, старшої віцепрезидентки і регіональної директорки компанії Visa в Україні, Грузії та країнах СНД і Південно-Східної Європи, подібні технології помітно змінюють споживчі звички — бо так платити зручніше.
З нею згодна й Інга Андрєєва, генеральна директорка компанії Mastercard в Україні, головного конкурента платіжної системи Visa у світі.
За торік кількість токенізованих карт подвоїлася, і те ж саме відбулося з безконтактними. Тепер перших і других разом 11,2 млн, або чверть від загальної кількості активних платіжних карт.
Яскравим прикладом декешізації став Київський метрополітен: там ще п’ять років тому з’явилася можливість оплатити проїзд безготівково на турнікеті, не купуючи жетон. За цей час у підземці відбулося вже 100 млн оплат, не зважаючи на те, що на кожній станції їх приймають лише приблизно по два турнікети. У столичній підземці можна платити ще й за допомогою гаджетів: у 2017-му з’явився сервіс Google Pay, у 2018-му — Apple Pay і Garmin Pay.
Далі буде більше: Mastercard, наприклад, організовував безготівкові розрахунки майже на 40 вітчизняних музичних фестивалях, а також запустив оплату проїзду банківською карткою у наземному транспорті у декількох містах. «Буквально п’ять оплат допомагають виробити звичку робити це ще, ти розумієш, який це швидкий і надійний інструмент», — каже Андрєєва.
Водночас вона посилається на результати експериментального проекту Розумне село, який Mastercard проводив спільно із ПриватБанком: торік партнери встановили термінали для безготівкової оплати у магазинах, а також у шкільній їдальні села Волоське Січеславської області. До того ж місцеві клієнти отримали бонус — картки школярів «прив'язали» до пропускної системі у навчальному закладі. Внаслідок їхні батьки могли бачити, коли дитина зайшла і вийшла зі школи. Успіх перевершив всі очікування: нині у селі 90% дорослих жителів користуються картами — це в півтора рази більше, ніж середній показник у всіх селах України.
Тим часом мережа Велика кишеня і онлайн-магазин Kasta запустили для своїх клієнтів Face ID — функцію автоматичного розпізнавання обличчя, розроблену ритейлером-гігантом Amazon. Тобто покупці можуть просто взяти товар — на виході гроші за нього з їхнього рахунку знімуть автоматично.
Банкам і платіжним системам в Україні у справі декешізації все ще є де розвернутися: у країні на кожен 1 млн осіб припадає, за даними НБУ, лише 8,4 тис. терміналів. У Європі цей показник, за даними Райффайзен Банку Аваль, у 3,5 рази вищий — 29 тис. на 1 млн, а у США — і поготів 31 тис.
Та й безготівкові платежі готові приймати дещо більше третини вітчизняних підприємств: відповідна європейська частка становить понад 62%.
Аби співвітчизники повною мірою могли оцінити систему безготівкових розрахунків, в Україні має бути не 334 тис. торгових POS-терміналів, як зараз, а мільйон, впевнена Платонова.
Читайте також:
Стрімкий розвиток фінансових технологій та інноваційних платіжних сервісів в Україні, що базується на основі платіжних карток позитивно впливає на фінансові звички українців. В Національному банку констатують істотні зміни, адже наразі українці все більше віддають перевагу безготівковим розрахункам у порівнянні недавнім минулим, коли пластикові картки здебільшого використовували лише для зняття готівки в банкоматі.
Враховуючи те, що у 2019 році кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінювалася у майже в 1 млн осіб, а обсяг переказів, здійснених через системи переказу коштів склав лише 7% поступившись багатьом країнам, то можна припустити, що більшість грошових коштів з прикордонних країн завозиться в Україну готівкою.