fbpx

Олег без вагань залишив Олесю, тому що втратив до неї інтерес. Навіть одружився з іншою. Та коли через два роки повернувся до коханої – зрозумів, що вона для нього найважливіша. Проте Олеся тепер думала інакше

Зустріч Олега з Олесею відбулася п’ять років тому. Обоє тоді вчилися на третьому курсі університету на одному факультеті. В той день Олег йшов вулицею, поспішаючи на заняття. Олеся йшла на декілька кроків попереду, як раптом з даху на неї звалився величезний шматок снігу. Він злякано підбіг до неї:

– З вами усе гаразд?

Дівчина ствердно кивнула головою, але хлопець вирішив її провести. Дорогою познайомилися, розговорилися. У них виявилося багато спільних інтересів. Через декілька днів вони вже й не уявляли собі життя один без одного.

Але з часом Олег почав втрачати інтерес до коханої. Не минуло й пів року, як він почав втомлюватися від Олесі. Імпульсивність та експресивність його пасії, які так подобалися йому спочатку, тепер викликали у нього лише роздратування. Але й розірвати стосунки сам він не наважувався. Молоді люди все частіше сварилися. Зрештою, сталося те, що й мало статися: після чергового скандалу Олеся сказала, що йде від нього. Олег полегшено зітхнув, і набрав номер Віти – дівчини, з якою нещодавно познайомився.

Олесі ж було дуже незатишно на душі після цієї сварки. Коли емоції вона дуже пошкодувала про те, що наговорила Олегу. Рішення піти, прийняте в пориві гніву, вже не здавалося їй правильним. Але хоча вона і любила його, гордість не дозволяла їй першою піти на примирення.

Гордість дівчини зникла після одного випадку. Олег не дзвонив їй, а знайомі сказали, що бачили його в кафе з іншою дівчиною. Ревнощі й образа захлеснули Олесю в той момент, але вже через кілька днів вона переступила через себе і зателефонувала Олегу. Розмови не вийшло.

– Ти уже прийняла рішення, ось і триматися його, – сказав він.

Олегу подобалося його теперішнє життя, тому змінювати щось йому не дуже хотілося. Олеся сиділа і плакала. Наївна, вона не розуміла, що насправді усе вирішив він.

Через рік Олесю відрахували з університету за прогули, вона втратила будь-який інтерес до навчання і до життя. Олег розумів, що в цьому чимала його заслуга, адже вона перестала ходити на заняття, щоб не бачитися з ним. Тому він усе ж намагався бути в курсі того, що з нею відбувається, і знав, що Олеся не поїхала в рідні Чернівці, а залишилася у Львові, влаштувавшись працювати офіціанткою.

Останнім часом Олег усе частіше згадував про неї, відчуваючи при цьому змішані почуття. Тому зовсім не здивувався, побачивши на мобільному вхідний дзвінок від Олесі. Подумавши хвильку, взяв трубку.

– Привіт,– почув він невпевнений голос.

– Мої вітання.

– Як ти? Давно не бачилися. Може, зустрінемось?

Несподівано для себе Олег погодився. Вони спілкувалися так, ніби нічого й не сталося. Жартували і згадували різні випадки, як старі друзі. Олег знову відчув ту легкість, яка супроводжувала їх на початку знайомства. Наприкінці вечора Олеся раптом запропонувала продовжити спілкування у неї вдома. Але Олег відмовився, чесно зізнавшись дівчині, що він не бачить її в ролі своєї дружини. Він може запропонувати їй лише несерйозний тимчасовий зв’язок.

Так вони і розійшлися. А через кілька днів Олег отримав есемеску, сенс якої не відразу зрозумів: «Я згодна». Розумом Олеся розуміла, що це неправильно, але нічого не могла зі собою вдіяти. Слова Олега дуже зачепили її, але, відправляючи есемеску, вона вже твердо вирішила, що хоче бути поряд з ним, а в якій ролі – це вже немає значення.

Олег спочатку вирішив, що Олеся його розігрує, потім довго опирався. Він ніколи не був прихильником таких стосунків, певні принципи у нього щодо цього були. Але Олеся вже вже навчилася бути терпеливою, незважаючи на свій складний характер.

Він почав все частіше заходити до Олесі. Хоча в душі він зневажав себе за це. Щоразу, приходячи до дівчини, він переконував себе, що робить це востаннє. Але вона вже навчилася маленьких жіночих хитрощів, які повертали його до неї знову і знову. Олеся почала заманювати його всілякими смаколиками, знаючи, що Олег любить поїсти, а холостяцький спосіб життя цьому не надто сприяє. Приходячи до Олесі, Олег просто розчинявся в турботі і комфорті. Але він відчував, що робить неправильно, адже він її не кохав.

Ці стосунки пригнічували хлопця, тому Олег прийняв рішення, але не знав, як їй про це повідомити. Він уже пообіцяв Олесі разом зустріти Новий рік, але цьому не судилося статися. Увечері, 31 грудня, він відправив їй есемеску і вимкнув телефон.

«Я йду. Цього разу назавжди. Їду в інше місто, до іншої жінки, я зробив їй пропозицію. Вибач. Прощай». Після цього Олег зник з життя Олесі і навіть одружився.

***

Минуло два роки. Олег повернувся з Рівного – сімейне життя не склалося. Про Олесю він намагався не думати, але все ж згадував про неї.
Якось вночі у нього задзвонив телефон. Номер був незнайомий, але Олег взяв трубку. Почув до болю знайомий голос Олесі.

– Вибач, що дзвоню тобі. Повір, мені дуже не хотілося цього робити. Але мені потрібна твоя допомога, «швидка» приїде лише через півгодини. Відвези мене, будь ласка, мені дуже боляче.

Олег, не роздумуючи, кинувся на допомогу. Відвіз Олесю в лікарню, потім – додому. Поки все це тривало, він раптом відчув таку ніжність до неї.
«Який же я дурень, – подумав він. – Стільки років вона терпіла всі мої витівки, а я цього не цінував».

Через стільки років він усвідомив, як вона його любить. Весь цей час Олег турбувався про Олесю, а коли все минулося, він вирішив, що цього разу зробить вирішальний крок. Її одужання вони святкували в ресторані. У кишені Олега був перстень – він твердо вирішив зробити Олесі пропозицію.

У ресторані відразу почав з головного:

– Олесю, я хочу сказати тобі дуже важливу річ…

– Почекай, Олеже, спочатку я. Поки ти залицявся до мене усі ці тижні, я багато про що думала. Бачу, що тепер ти хочеш бути зі мною, хоч і не говорив цього. Так ось, я цього не хочу. Я багато років чекала і сподівалася, думала, що стану найщасливішою. Але тоді, на Новий рік, коли ти поїхав, в мені щось зламалося. Тоді я загадала бажання: не любити тебе. І знаєш – воно здійснилося. Тому прощай.

Олеся пішла. Тепер уже назавжди зникла з життя Олега. А він залишився наодинці зі своїми думками. Іноді дуже важливо робити все вчасно, адже потім може бути пізно…

За матеріалами: І. Підлісна

Фото ілюстративне dear-blog.com.

You cannot copy content of this page