Життя Світлани непросте. Але навіть не знаю, яку їй пораду дати.
Того вечора Світлана пішла в магазин з чоловіком.
Касир супермаркету здивовано дивилася на Світлану, а вона, в цей час, вичікувально дивилася на Миколу, а він незворушно складав покупки в пакети. Коли все було складено, і він зрозумів, що дружина чекає його відповідь, холодно мовив:
– Що? Я гаманець свій вдома забув.
Світлана квапливо дістала свій гаманець з сумочки, полегшено зітхнула тому, що грошей на все вистачило, адже черга зібралася чимала, і їй було б соромно повертати вже складені в пакети продукти. Всі десять років подружнього життя з Миколою, Світлана відчувала себе постійно в якомусь боргу перед ним.
Вона ніколи не знала в який момент їй доведеться дістати свій гаманець і розплатитися. Одяг для сина, квитки у відпустку, рахунок в ресторані, навіть квитки в кінотеатрі, найчастіше за все розплачувалася дружина.
У ресторані з ними одного разу трапилася незрозуміла, та не досить приємна ситуація. Вони були у відпустці, вирішили відзначити останній вечір в затишному кафе на набережній, а коли справа дійшла до оплати рахунки, Микола встав безтурботно повідомив що у нього немає грошей, у нього гроші вже закінчилися.
Що саме образливо було для дружини, що у неї в той вечір теж дійсно не було грошей. Реально вона всі свої запаси витратила за час відпустки, і Микола знав про це, але вирішив перевірити, чи не бреше йому дружина. І вона таки не збрехала, бо, якби у Світлани були гроші, вона вмить би дістала і розплатилася, щоб не осоромитися.
Йому довелося бігти в готель за грошима, а Світлана з маленьким дворічним сином залишилася заручницею за столиком. Чоловік зателефонував з номера, і відразу запитав де у неї гроші лежать.
Тоді йшов третій рік їхнього спільного життя. Вона ще сподівалася що все зміниться. Світлана дуже любила свого чоловіка, тому мирилася з цим, а найбільше хотіла зберегти повноцінну сім’ю для свого синочка.
При цьому Микола був досить забезпеченим чоловіком. Зірок з неба не хапав, але потреби у грошах ніколи не відчував, на відміну від Світлани та її сім’ї, яка важко пережила дев’яності із затримками зарплати і порожнім холодильником.
Тому вона чіплялася за цю стабільність і забезпеченість, яку десь глибоко в ньому бачила і цінувала. Але у Миколи, на жаль, було інше бачення подружнього життя. Він не відчував повної відповідальності за дружину та дитину, не був для них тією міцною фортецею, яка так була їм потрібна.
Подруги їй заздрили – другого такого чарівного красеня треба було довго шукати. А ще у нього почуття гумору і романтична професія – він письменник і перекладач. Творча особистість, з публікаціями, авторськими гонорарами і панськими замашками. А ще у нього дуже гарні манери, де б він не був, куди б не пішов, жінки тільки й водять очима за ним.
Та доля розставила все на місця.
Одного разу вони розлучилися. Він зустрів жінку, яка його розуміє і має потребу в ньому. За ці пів року, що вони жили нарізно, Олена влаштувалася на нову перспективну роботу, накопичила грошей і взяла кредит на квартиру. Виявилося, вона цілком самостійна і самодостатня жінка. а чому вона цього ніколи й не помічала, постійно хвилювалася, що не впорається, якщо піде від чоловіка. А вона таки впоралася! Хоч як важко їй було, все стерпілося.
Але незабаром Микола повернувся. Тому що вона найкраща і нічого від нього не вимагає. Всім навколо від нього тільки гроші і потрібні, а з нею він розуміє що його люблять, люблять просто, а не за його гроші.
І Світлана розтанула і все йому пробачила. Всі зради, те що проміняв досить легко її на іншу. Вони стали жити, як раніше Але незабаром у Миколи з’явилося дуже багато претензій до дружини – що вона постійно на роботі, не готує обіди і вечері. І вона намагалася бути хорошою дружиною і матір’ю, але він все одно був незадоволений.
Сьогодні Світлана ледве повертає борги по кредитах. Миколі доводиться ходити в магазин і купувати продукти. Світлані нема на що. Іноді вона сварить його, адже він купує лише макарони, а дитині вітаміни потрібні. У ці моменти Микола у відповідь нарікає, що вона в житті ні про що не подбала. Тільки він свої заощадження їй не довірить, а то вона свої гроші спустила і його спустить.
Світлана розуміє що їй з ним погано, що сама вона швидше і краще впорається з цією ситуацією. Але чи то сина шкода, чи то страшно залишитися одній, нікому не потрібній. Так і живуть, без грошей, без радості, і без надій.
Найстрашніше, і Світлана це добре розуміє, буде попереду, коли вона впорається зі своїми труднощами, поверне кредити, почне заробляти, і він знову завжди буде забувати гаманець, а їй доведеться платити за все одній, відводячи очі в сторону, наче у них все добре.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – sm-news.ru
