У Луцьку пенсіонер через суд добився виплати аліментів з дітей, адже не міг себе утримувати.
Про справу та юридичні підстави такого рішення розповідає Волинський центр безплатної правової допомоги, – передає ІА “Конкурент”.
Часто трапляється ситуація, коли немічним людям немає кому допомогти і вони залишаються наодинці зі своїми проблемами та не можуть самостійно забезпечити свій достатній життєвий рівень. Доволі часто у таких людей є близькі родичі, зокрема, діти, які не піклуються про своїх батьків. Однак такий їхній обов’язок визначений Основним Законом України. Так, стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Ця моральна норма була спочатку зафіксована на конституційному рівні, а потім знайшла своє відображення в Сімейному кодексі України.
До Луцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Центр) звернувся клієнт Н. Він повідомив, що є пенсіонером та проживає у геріатричному пансіонаті і знаходиться на повному державному забезпеченні. Пансіонат відраховує 75 % від його пенсії на утримання, а 25 % залишає для особистих потреб. На час звернення його термін перебування в пансіонаті закінчувався, враховуючи його стан здоров’я, інвалідність І-Б групи, та розмір пенсії, що не перевищував 1500 грн, при вартості проживання у пансіонаті 7540 грн. Відтак, самостійно забезпечити себе, оплатити послуги з догляду клієнт не міг. Його двоє дітей не доглядали за ним та ніяк йому не допомагали, хоча є дієздатними особами працездатного віку. Чоловік хоч і покинув сім’ю ще у 1989 році, однак справно платив аліменти на дітей у розмірі 33 % від доходу до досягнення ними повноліття.
Фахівцем Центру Денисом Мазурком було складено позовну заяву до суду про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Для представництва інтересів клієнта в суді Центром було призначено адвоката Віталія Єлова.
Адвокат у суді просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з дітей аліменти на утримання непрацездатного батька, посилаючись на норми СК України, зокрема, ч. 1, 3 ст. 172 Сімейного кодексу України, за якою повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування, та ст. 202 Сімейного кодексу України, згідно з якою повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Хоча батько і не проживав тривалий час із дітьми, однак суд погодився з доводами юристів Центру, і встановив, що підстав для звільнення від обов`язку утримання дітьми батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, що виникають лише, якщо батько ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, у цьому випадку не було. Адже спільне проживання з дітьми не є необхідною умовою виконання батьківського обов’язку.
Тож, після п’яти судових засідань суд задовольнив позовні вимоги клієнта. Однак сума аліментів була стягнута частково та зменшена, виходячи з принципів розумності та справедливості, та доходу дітей клієнта, з 3770 грн, які просилися, до 1250 грн з кожного з відповідачів. Попри те, і така сума, враховуючи ситуацію, є суттєвою допомогою чоловікові.
Окрім того, таке рішення є нагадуванням для всіх дітей, що не лише згідно з нормами моралі, але й законом, вони зобов’язані перед своїми батьками. Так, однією з основних цілей регулювання сімейних відносин відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України є утвердження почуття обов`язку перед батьками.
