Мені зараз 35 років, і я живу в цивільному шлюбі зі своїм чоловіком вже 8 років. Мій чоловік старший за мене на три роки. Багато людей мене постійно запитують, чому ми не розписуємося. А я навіть і не знаю, що і сказати у відповідь їм. Спочатку ми обоє хотіли зіграти весілля, але грошей на нього у обох не було. Тому почали жити разом, а одруження відклали на потім. Згодом ми зрозуміли, що весілля, це зайва трата грошей, краще з’їздити відпочити кудись, або купити якусь потрібну річ додому, адже сказати, що жили ми в великому достатку не можна. А розписатися ми завжди встигнемо.
Я для себе визначилася, коли буду знати, що вже чекаємо дитину, тоді і розпишемось, щоб у всіх було одне прізвище. Але стати мамою мені все ніяк не вдавалося.
З 8-ми спільно прожитих років, 5 років я їздила по різних закладах, і ніхто толком нічого сказати не міг. Все було, наче, у нормі, а дитяти не було. Про те, скільки грошей було викинуто на всі ці консультації та призначення, я навіть говорити не хочу. Тепер я завела собаку, і дбаю про неї, так мені трохи краще. Чоловік начебто, особливо з цього приводу не хвилювався. Підтримував мене в усьому і говорив, що раз ми щиро кохаємо одне одного, то і без дітей зможемо прожити щасливо, маючи одне одного. І ніколи мене чоловік жодним словом не дорікав.
Ніколи не думала, що це станеться зі мною. Але недавно я зрозуміла, що мій чоловік мені зраджує, у нього є інша. Рік тому в нашому під’їзді оселилася молода і дуже симпатична сусідка, років десь, напевно, 28 їй. Живе вона на поверх нижче нас. Спочатку я ні про що навіть не здогадувалася, але мені інша знайома, яка теж живе по сусідству з нами, розповіла, що вже не один раз бачила, як мій чоловік заходив у квартиру цієї молодої дівчини. Я запитала у чоловіка, але він сказав, що та просила щось відремонтувати у її квартирі.
Я, звичайно, не повірила, але через якийсь час сама особисто переконалася, що чоловік ходить до тієї молодої сусідки постійно. Я навіть і не знала що робити. Сказати, щоб він йшов від мене я не можу, з ким я тоді залишуся? Дітей немає, так і зістарію на самоті. А днями я сама зустріла цю молоду жінку і вона почала розмову зі мною сама, хоча бачила, що спілкуватися з нею я не хочу. Ця дівчина сказала, що вже більше пів року вони з моїм чоловіком разом. Твердила, що не відпустить його, і у них все серйозно.
Говорила вона багато, а я слухала і лише мовчала. Сусідка сказала, що я вже стара, і він однозначно залишиться з нею. Обіцяла подарувати йому дитину, про яку він вже давно мріє. І попросила не заважати їхньому щастю. Я так мовчки і пішла додому, ледве стримуючи свої сумні думки.
Я так йому вірила, а тут такий смуток. Але поміркувавши, я зрозуміла, що молода сусідка таки дійсно права в усьому. Ну що я можу йому дати? У нього з’явився шанс мати хорошу сім’ю, з дітьми. З мого боку було б не зовсім правильно тримати його біля себе. Можливо, поруч з нею він буде щасливий. Уже минуло кілька днів, а я так і не можу зважитися поговорити зі своїм чоловіком. Все чекаю, поки він сам збере речі і піде. Я навіть умовляти залишитися його не буду, адже вже сама собі пообіцяла. Тільки перед сусідами соромно буде, звичайно. Я розумію, що цього не уникнути, але в глибині душі сподіваюся на якесь диво, хоча навряд чи воно зі мною вже станеться.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
