Я – теща, мама дружини мого зятя, я розумію, що зазвичай тещі не задоволені своїми зятями. Ось мої всі подруги, у кого є доньки, дуже незадоволені їх чоловіками: ледарі та несамостійні. А я так розумію: молода сім’я відразу ідеальною не стає, подружжя має працювати над своїми стосунками, щоб стати щасливим.
У мене хороший зять, добрий чоловік. Від допомоги або поради моєї ніколи не відмовляється, ніякої корони на голові не носить. Так ми з ним відразу домовилися: якщо якісь негаразди у них трапляються, то ми всі разом спокійно обговорюємо проблеми, не тримаємо в собі, але і не ображаємося, якщо почуємо щось неприємне в свою сторону.
Я прекрасно розумію, що моя дочка теж не ідеальна, характер вона теж має непростий, мені з моїм зятем легше домовитися. Живемо всі в одному місті наші діти і їх матері. Зі своїм чоловіком я розлучена вже 15 років, так що зараз до нашої сім’ї я його не відношу. У всіх своє житло, діти наші живуть окремо. Проблема у нас саме зі свахою. Хоча проблему бачу лише я одна.
Моя сваха – жінка вільна, молодша за мене, але не працювала за своє життя жодного дня! Так це правда. Скільки декілька разів була заміжньою, головний критерій у неї був – щоб чоловік її повністю забезпечував. Містечко у нас невелике, все на виду. А зараз, коли вік підійшов до пенсії – моя сваха залишилася зовсім одна.
А пенсії поки не передбачається, хоча якісь там гроші вона отримує, я не цікавилася скільки, але знаю, що дуже мало. Як живе вона? Син годує та забезпечує зараз свою матір. А він не бізнесмен, простий працівник, все своєю працею чоловікові моєї доньки дістається. І навіть слова матері не сказав: треба, так треба! Майже половину заробітку вона собі забирає, адже комунальні і продукти коштують зараз недешево.
Зараз я лише одна намагаюся, як можу, допомагати молодій сім’ї. Гаразд – вони поки без дітей. Але молоді ж, одягнутися гарно хочеться, машину потрібно нову купити, адже у них зараз стареньке авто, на ремонти лише купу грошей витрачають. Та хіба мало зараз у молодої сім’ї витрат! Квартиру зараз ремонтують, від бабусі зятеві дісталася. Вона його і виховувала, поки його рідна мама сама собі гарне життя влаштовувала.
Дочка моя мовчить, хоча все розуміє, але шкодує чоловіка. Вона знає, що якщо зараз почне якісь претензії йому виставляти щодо мами, то він ще на додаткову роботу влаштується, щоб більше заробити. А донька шкодує його, адже так майже весь час на роботі проводить.
Ну що за така у мене сваха! Якось я пішла сама до неї. Думала, по-жіночому поговоримо спокійно, розкажу, як дітям зараз важко та копійка дається, можливо, вона пошкодує їх і зрозуміє, що грошей так часто у них брати не варто. Вона ще не стара жінка, сама ще може влаштуватися на роботу. Хоч на свої потреби копієчку б мала. Та й синові легше буде. Куди там! Вона як почула, про що я веду мову, відразу суперечку зі мною почала! А я всього лише запропонувала їй роботу: давно собі пригледіла для підробітку. Сиди вахтером в маленькій організації, записуй в журнал, хто ключ взяв і прихід-відхід співробітників. То сваха мені сказала, щоб я сама за ті копійки, що там платять працювала. А те, що зять цю суму їй щомісяця дає, її, виявляється, зовсім не хвилює.
Сваха попросила мене, щоб я пішла! Тепер я думаю, як переконати її пошкодувати дітей. Я, звичайно, допомагала, і буду допомагати матеріально доньці та її чоловікові, але зі свахою теж потрібно знайти спільну мову. Хоча я не знаю, як її можна переконати не просити у дітей щомісяця гроші. Як переконати сина їй не допомагати? Хоча я розумію, що він її дитина і хоче допомогти мамі. Але ж тоді йому все життя прийдеться їй гроші давати, але ж вони і діток хочуть.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – mdgolden.
