У нас з чоловіком є єдиний син – Артем. 15 років тому він одружився, взяв гарну дружину – Марію. Жити стали у нас, квартира у нас 2-х кімнатна, і маємо ми єдиного сина. От і зрозуміло, що після нас квартира лише йому залишиться. А у Марії є молодший брат, батьки нашої невістки хороші люди. Жили ми мирно, я сама по собі людина не конфліктна, спокійна. Намагаюся згладжувати гострі кути, тільки б не сперечатися ні з ким, а тим паче з близькими людьми.
Через рік їх спільного життя у нас на світ з’явилася внучка Софійка. Ми з чоловіком всіляко допомагали молодій сім’ї і грошима, і продуктами. Але внучка трішки підросла і пішла в дитячий садочок.
Відтоді невістка часто стала говорити про те, що нам всім тісно жити в одній квартирі. Я подумала, що вона хоче власне житло купити. Але виявилося – ні. Марія бажає, щоб ми з чоловіком покинули власну квартиру. А головне, що наш єдиний син її підтримав. Ми з чоловіком були дуже здивовані і засмучені одночасно. Кілька днів не могли прийти до тями.
На питання, куди ж діти нас збираються виселити, ми отримали відповідь – на дачу. Нашому подиву і розчаруванню не було меж. Я ходила кілька днів як приголомшена, не могла повірити в те, що діти так можуть вчинити з нами.
А потім набралася сміливості і запитала, а чому б їм самим не перебратися жити на дачу?
Вони подивилися на мене так здивовано, наче я з іншої планети.
– Там же умов зовсім немає і садочка, до роботи нам далеко.
А нам значить до роботи близько? Думали ми з чоловіком.
Але в результаті нам набридло слухати докори наших дітей. Син просив нас поступитися, заради нього. Ну що робити, ми з батьком погодилися.
Дача у нас знаходиться в невеликому селі, в 20 кілометрах від міста. Це всього лише невеликий сільський будинок. Приїхали, почали облаштовуватися, ремонт робити. На роботу кожен день добиралися на своїй машині. Її син теж хотів собі залишити. Але ми не віддали. Я так і сказала:
– Ви, дітки зовсім знахабніли. Нам на роботу пішки добиратися або на велосипедах?
Син був незадоволений, казав, що йому машина теж потрібна. Я сказала:
– Потрібна – купи.
Після нашого переїзду на дачу відносини наші з сином і його родиною зовсім зіпсувалися. До нас вони майже не приїжджали і не допомагали ні в чому, ми теж намагалися до них в сім’ю не лізти. Так, у нас турботи з’явилися. Будинок в порядок приводили, невелике господарство завели, город посадили. Особисто я не пошкодувала, що поїхала від невістки. Живемо, самі собі господарі. Ні на кого не озираємося, ні під кого не підлаштовуємося.
І тут трапляється непередбачене. Після 15 років спільного життя, наш син з Марією розлучаються. Що там у них вийшло – точно не знаю. Ми дізналися, що наш син зрадив невістці, і вона його вигнала з нашої квартири. І він, природно, приїхав до нас. Я не можу зрозуміти його. Кажу:
– Ти чого зі своєї квартири пішов? Не подобається їй жити з тобою, нехай вона і йде.
Але ні, Марія нашу квартиру просто так залишати не збирається. І що ж виходить, квартиру ми залишили чужий жінці. А завтра вона туди нового чоловіка приведе! Я не знаю що робити.
Ми довго думали, а потім поїхали до неї з чоловіком обговорити ситуацію, яка склалася. Кажу, якщо не хочеш жити з нашим сином – звільняй нашу квартиру. Так Марія таку суперечку затіяла. Каже, що це квартира внучки. Але я їй спокійно сказала:
– Своїй дочці, ви квартиру заробіть і віддайте, а це квартира моя і мого чоловіка.
Після цієї розмови я зовсім засмутилася. Подруги радять нам всім повертатися жити в свою квартиру, і Марія сама з’їде. Але я так не вмію, і не хочу. А раптом вона з моїм сином помириться, і в усьому винна, знову буду я. Питаю поради у свого чоловіка, але він у мене людина добра, сам не знає, що робити.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
