fbpx

Мій день народження добігав кінця, до останньої хвилини я сподівалася, що мій чоловік мене привітає. Але він не привітав – забувся. Наступного дня я йому натякнула, що стала на рік старшою. Він достав тисячу гривень, дав мені і мовив: – Щось з голови вилетіло, візьми гроші, купи собі щось

Я саме та жінка, про яких завжди кажуть, що їм пощастило з чоловіком. Я нічого поганого сказати не можу, адже мені добре жилося у шлюбі. Але нещодавно мій чоловік дуже засмутив мене, тепер я навіть не знаю, що думати.

З чоловіком ми разом вже близько 10 років. за всі ці роки у нас склалася така традиція, що організацією кожного мого дня народження займається саме він. Пишних бенкетів ніколи не влаштовували, але виїзд на природу, на дачу або в ресторан чи в кафе був завжди. Інколи до нас приєднувалися друзі і родичі, але найчастіше мій день народження ми святкували лише удвох – залишали сина з нянею і проводили спокійний вечір удвох.

В цьому році я знову чекала традиційного запрошення на вечерю на честь мого дня народження, проте час ішов, а від чоловіка не було навіть натяку на якесь там святкування. До останньої хвилини я сподівалася на вечірній сюрприз, і коли після роботи побачила свого чоловіка сидячого перед комп’ютером – розчарувалася і розплакалася. В цей день мене привітали всі, крім самих близьких і коханих чоловіків – мого сина і мого чоловіка. Найприкріше, що подруга вмовляла мене ввечері відправитися в клуб і від душі повеселитися в дівочій компанії, але в передчутті сюрпризу, я відразу після роботи відмовила їй і відразу побігла додому.

Я можу зрозуміти сина – йому лише 7 років, він ще дитина і природно він не пам’ятає, коли у мами день народження, але дорослий чоловік зобов’язаний знати дату народження своєї дружини і дитині сказати, щоб привітав маму, адже я сама так роблю, коли день народження чоловіка святкуємо. Я весь святковий вечір проплакала, так і не розповівши нікому причини. Чоловік не зрозумів, що сталося, і вирішив, ніби у мене якісь проблеми на роботі.

Стало якось дуже прикро на душі після цього випадку: виходить, про мене згадують тільки коли від мене щось потрібно, а коли у мене один єдиний раз в році трапляється свято, моїй родині це байдуже і про це просто забувають.

Я, відверто кажучи, не можу зрозуміти, наскільки чоловікові має бути байдуже, щоб маючи телефон з календарем, не поставити там нагадування про дату моїх іменин. Такого раніше ніколи не відбувалося, і я дуже засмутилася через цей прикрий випадок. Я б ще могла зрозуміти, якби у нього був важкий тиждень на роботі або були якісь проблеми, але цього немає. Йому просто стало якось байдуже.

На наступний день я не витримала і натякнула йому, що вчора стала старшою на 1 рік. Він спочатку сприйняв це як жарт, навіть посміявся. Коли переконався, що це правда – сказав тільки:

– Вибач, з голови вилетіло.

Я чекала, що на наступний день мене чекає якийсь сюрприз і хоча б приємні слова від близької мені людини, з якою ми прожили поряд багато років, але чоловік вручив мені ввечері одну тисячу гривень і сказав:

– Тримай, купиш собі щось.

І на цьому його привітання закінчилася. Я не можу ніяк зрозуміти цю ситуацію. Здається, що це дуже поганий знак – він став байдужим до мене, мабуть розлюбив вже за стільки років, або набридла я йому. Тепер не знаю як вести себе з ним і як дивитися йому в очі. До слова сказати, на його минулий день народження я сама накривала стіл і купила два хороших, дорогих подарунка. Тепер не хочеться нічого для нього робити, руки опускаються. Дуже прикро, що моє сімейне життя якось враз змінилося, і, на жаль, не в кращу сторону.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page