"Недостатньо чорна для цієї ролі". Акторка вибачилася, що зіграла Ніну Сімоне
Американська акторка Зої Салдана вибачилася, що зіграла роль культової співачки Ніни Сімоне у біографічному фільмі 2016 року "Ніна".
Салдану багато критикували за згоду знятися у цій стрічці - для ролі їй довелося носити накладний ніс і затемнювати колір шкіри, аби бути більш схожою на співачку.
Таку практику в США часто засуджують, розглядаючи її як прояв расизму.
У нещодавньому інтерв'ю Салдана зізналася, що тепер шкодує про свою згоду зіграти роль Сімоне.
"Я не повинна була грати Ніну. Я мала зробити все, що в моїх силах, аби ідеальну темношкіру жінку зіграла інша темношкіра жінка", - розповідає акторка.
"Тоді мені здавалося, що в мене є таке право, оскільки я теж є темношкірою. Мені дуже шкода, я більше ніколи так не вчиню. Хтось інший мав бути на моєму місці. Хтось інший мав розповідати її історію".
Ще кілька років тому Зої Салдана відстоювала зовсім іншу позицію й у відповідь на критику активно захищала своє право виконувати роль Ніни Сімоне.
У 2013 році вона заявляла: "Послухайте, якщо Елізабет Тейлор може бути Клеопатрою, то я можу бути Ніною - вибачте. Я поважаю співтовариство темношкірих, тому що сама є темношкірою".
Серед критиків вибору Зої Салдани на роль Ніни Сімони була, зокрема, й донька співачки.
"Я люблю Зої Салдану, ми всі її любимо [...] Але не кожен проєкт підходить кожному. Я знаю, що подумала б про це моя мама. Я цього не сприймаю".
Це не перший випадок, коли у США виникають подібні скандали. Минулого року, приміром, у ЗМІ з'явилася звістка про те, що Вілл Сміт може зіграти роль Річарда Вільямса - батька знаменитих тенісисток Вінус і Серени Вільямс.
І хоча Сміт на той момент ще не дав остаточної згоди на зйомки, навіть потенційна можливість надання цієї ролі йому викликала шквал критики - саме через те, що його відтінок шкіри занадто світлий.
Що таке колоризм?
Для США проблема кольору шкіри - навіть відтінків кольору шкіри темношкірих - серйозніша, ніж може здатися на перший погляд.
В Америці колоризм існує ще з часів рабовласництва, коли відтінок шкіри темношкірих часто визначав, яку роботу вони виконуватимуть.
У той час, коли раби з темнішою шкірою виконували виснажливішу роботу на плантаціях, рабам зі світлішою шкірою часто дозволялося працювати в будинку і виконувати хатню роботу.
Причина таких преференцій - світлошкірі раби часто народжувалися внаслідок того, що американські рабовласники ґвалтували своїх темношкірих рабинь.
З часом відносно світлий відтінок темної шкіри став своєрідною перевагаю й інструментом виживання, і подекуди навіть сприймався як бажаний.
Багато хто вважає, що ці стереотипи панують в Голлівуді й дотепер і проявляються в тому, що на ролі намагаються запрошувати темношкірих з більш світлим відтінком шкіри.