Уряд Лівану йде у відставку після акцій протесту через масштабний вибух

Вікторія Бега, фото
Вікторія Бега

Уряд Лівану йде у відставку у повному складі після акцій протесту, пов'язаних із загибеллю людей від вибуху селітри в порту Бейрута.

Про таке рішення уряду повідомив міністр охорони здоров'я Лівану, передає АР. За його словами, офіційна заява буде вже зовсім скоро. Чинний Кабінет Міністрів працюватиме у статусі виконувачів обов'язків, поки не буде сформований новий уряд.

Раніше у відставку пішла міністерка інформації, міністр довкілля, міністерка юстиції та міністр фінансів. Усе це на тлі протестів протягом трьох останніх днів.

Оновлено: ввечері 10 листопада прем'єр Хасан Діаб офіційно оголосив про свою відставку і відставку всього кабінету.

8 серпня у ліванській столиці тисячі людей вийшли на вулиці. Вони вимагали покарати винних за вибух у порту 4 серпня, через який загинули щонайменше 200 людей. Під час протестів щонайменше 728 людей дістали поранення через сутички з поліцією.

Що відомо про вибух у Бейруті?

4 серпня у порту Бейрута стався надзвичайно потужний вибух, наразі основною версією називають вибух 2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), конфіскованих у 2014 році з судна російського бізнесмена. Ймовірно, увесь цей час вибухонебезпечну речовину неправильно зберігали на складах.

Наразі відомо про загибель 200 людей та поранення понад 6 тисяч. Зокрема повідомили про загибель одного українця.

Розмір збитків від вибуху, за попередніми підрахунками, становить від трьох до п'яти мільярдів доларів. Але може бути й більше.

Під варту вже взяли 19 чиновників, ймовірно причетних до вибуху у порту. 10 серпня Верховний суд Лівану розпочав допитували керівників органів безпеки країни.

Що з політичним режимом у Лівані?

Нині чинний уряд в Лівані сформували у січні 2020 року. Тоді прем’єр назвав його технократичною «командою порятунку» для країни, в якій із середини жовтня 2019 року на тлі економічної кризи тривали вуличні протести. Однією з головних причин припинення політичної кризи в країні став тиск ісламістської партії «Хізбалла», яка має більшість у чинному ліванському парламенті.

Протести в країні почались 17 жовтня 2019 після того, як уряд країни оголосив про запровадження збору на користування такими месенджерами, як WhatsApp, для телефонних дзвінків. Збір мав становити 0,20 долара на день. Пізніше уряд скасував це рішення, однак протести продовжились і були спрямовані проти корупції та уряду Лівану на тлі безпрецедентної економічної кризи в країні.

Тривалий час протести в Лівані були мирними, однак згодом між протестувальниками й правоохоронцями відбулися сутички, а поліція використовувала сльозогінний газ і водомети.



Поділитися: