Я самодостатня доросла людина, закінчила університет, працюю на роботі, відкрила власний юридичний кабінет. У мене красиве прізвище Власова Юлія. Звучить, як на мене. У вересні у мене весілля і я відразу сказала чоловікові, що не планую змінювати прізвище, адже дуже багато важливих документів оформлено на моє дівоче прізвище.
До того ж, яка різниця – я вважаю, що головне, щоб люди любили один одного. Підготовка до весілля йшла повним ходом, поки свекруха не дізналася, що я відмовилася від їхнього прізвища. Що тут почалося – вона відразу заявила, що на нашому весіллі її не буде, і що вона ніколи не прийме мене в свою родину.
Я щиро не розумію чому я повинна брати прізвище свого чоловіка після весілля. Так, раніше таке було прийнято, але зараз ми живемо в зовсім інший час. Ви хоч раз бачили, щоб зірки кіно міняли своє прізвище після вступу в шлюб? У тих країнах, мені здається, це взагалі сприймається трохи інакше, ніж у нас.
Проте, мої родичі продовжують наполягати на тому, щоб я взяла його прізвище. Таке відчуття, ніби воно їм подобається більше, ніж їх власне. Я своїх батьків розумію, вони наполягають на зміні прізвища, бо не хочуть, щоб в я починала сімейне життя з непорозумінь з своїми новими родичами. Адже батьки Андрія навіть слухати нічого не хочуть про те, що я можу залишитися зі своїм прізвищем.
Це просто смішно і звучить безглуздо. Якби я могла до них достукатися і пояснити, що важливе не прізвище, не весілля, а тільки те, що насправді відбувається між людьми. Але ні, це просто неможливо. Мене ніхто не слухає, всі навколо наче зговорилися.
Якщо в цілому поглянути на ситуацію, то фактично так було завжди. Моя думка рідко коли враховували і тепер, коли я виходжу заміж в свої 26, мене все так же не слухають. Це з одного боку дратує, але з іншого я не можу перестати спілкуватися з моїми родичами. Адже це моя сім’я, з якою я росла протягом декількох років. Вони не зрозуміють моєї поведінки, і ніхто не зрозуміє. А що я буду робити, якщо розлучуся з чоловіком? Мені ж просто нікуди буде йти.
Ось саме тому я хочу знайти рішення своєї проблеми так, щоб мені не довелося брати прізвище і при цьому залишитися в хороших стосунках з своєю і його ріднею. Адже вони просто не приймуть такий шлюб.
До слова, мій чоловік ставиться до цього спокійно. Він ніколи не говорив, щоб я брала його прізвище. Фактично йому просто все одно на те, яке прізвище я буду носити. І почасти через відсутність у нього тяги до таких традицій я його і полюбила. Адже йому важливо те, яка я людина, а не яке прізвище ношу.
Загалом, сподіваюся, що незабаром у мене вийде виправити ситуацію, що склалася в кращу сторону. Проте, не знаю, чи взагалі наше весілля відбудеться при таких обставинах.
Фото ілюстративне – myslo.
