Зараз я немолода, люблю природу, у мене є прекрасна дача. Стандартні 10 соток, невеличкий будиночок на три кімнати, кухня, літня тераса. Є маленька теплиця, город, садові дерева, кущі малини. Рай, а не відпочинок для людини. Тільки, мабуть, вся ця краса потрібна тільки мені, а от фрукти, овочі і ягоди з нашої дачі люблять всі. Мого чоловіка там цікавить лише рибалка на річці та друзі, а син з невісткою ще до народження їх маленького синочка, приїжджали дуже часто на нашу дачу з друзями на вихідні, щоб посмажити шашлики, і все. І то – коли мене там не було.
Раніше, поки не з’явився маленький онук, вони їздили до своїх близьких друзів на Чорне море і один раз в Туреччину. Я їх розуміла, і слова ніколи жодного не говорила, лише раділа за них – вони молоді, нехай відпочивають, як їм хочеться. З’явився внучок, і вони два роки нікуди не їздили: малюк часто недужав, і маленький зовсім, ну куди його тягти було? Цього року планували знову виїхати на море, але те, що відбувається зараз в світі навряд чи це їм дозволить. Та й друзі до себе в цьому році вже їх не кличуть.
Онуку у вересні вже буде три роки. Невістка вийде восени на роботу, їй би сил набратися, та й у сина відпустку з середини серпня. Я їм відразу сказала: «Збирайте речі і всі разом їдемо на дачу. Там тихо, людей мало, чисте повітря, річка для малюка – купатися, буде з дідом ходити на риболовлю – вчитися рибку ловити. А ми всім сімейством просапаємо наші грядки, виростимо собі найкращі та найсмачніші овочі, і зима голодною не буде».
Я думала, для них це буде найкращою альтернативою. Але що тут почалося! Мене усі підняли на сміх. Син відразу мовив: «Мамо, ти що – жартуєш тут? У мене відпустка буде, а не робота на плантації. Я на дачі влітку з’являтися категорично не хочу, навіть в свій вихідний день: ти ж мені завжди там роботу знайдеш, я й хвилини у тебе не посиджу! Я краще на роботі залишуся без відпустки!»
І невістка туди ж: «Можливо, у ваш час це було нормальним – їхати влітку в село, але зараз це навіть соромно сказати комусь! А помідори з огірками і в магазині можна купити! Що там взагалі робити – в цьому нудному та малому селі?»
Так, дійсно, я ще з тих часів, коли ми з чоловіком їздили у відпустку в село до моїх батьків. І ми не знаходили нічого соромного в тому, що мій чоловік допомагав їм щось по господарству, а ми з мамою працювали в городі. Але це було скоріше відпочинком. Тільки вранці до обіду потрібно грядки полоти, потім можна позасмагати, полежати в гамаку або на річку сходити, а ввечері можна запрошувати сусідів на той же шашлик, стіл накрити, ну чому б і ні? Тим більше не потрібно їхати на моря, де все дорого!
Я вже й попросила свого чоловіка, щоб він умовив сина та невістку поїхати з нами. Відповідь була зовсім несподіваною для мене: «Ти що смієшся з них? Так я сумом згадую ті давні часи, коли їздив з тобою в село до твоїх батьків! У мене відпочинок – а я наймитував у них. А відмовити тобі не міг – ти ж сльози пускала: «Хочу до мами з татом!». Шкодував тебе, а даремно – стільки юних років втратив, коли на морі можна було б відпочити, коли всі люди туди їздили відпочивати! Тому мені твоя дача з плантацією і на чорта не потрібна, крім річки! А ти ще хочеш тепер і наших дітей на той свій город загнати і зіпсувати їм весь відпочинок. Хочеш дати синові з невісткою відпочинок – візьми одного внука на дачу і возись з ним, скільки хочеш. А невістка з сином нехай їдуть куди хочуть!»
Ось так! Виявляється, я його молоді роки загубила в селі!
Але я не можу взяти одного онука – хвилююся, що не впораюся з ним і зможу догледіти, все ж він ще маленький, йому мама поруч потрібна. Але мене не залишає думка: як умовити дітей їхати зі мною на дачу, тільки як це зробити – я не знаю. Я не хочу, щоб вони кудись їхали у відпустку далеко, адже в світі і в країні така несприятлива атмосфера зараз для відпочинку, краще на дачу подалі від людей, на свіже повітря, але вони мене не розуміють.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
