Коли я вийшла заміж, мені було 34 роки, за спиною успішна кар’єра, квартира, професійне визнання. У Василя був перший шлюб, з якого він вийшов вдівцем. Дітей в першому шлюбі у нього не було. Втрату дружини він пережив важко.
Після трьох років холостяцького життя він зустрів мене. Але за ці три роки він почував себе дуже незатишно, адже звик до того, що його завжди чекає улюблена, ласкава дружина, вдома обід, затишок. А тут різко – порожнеча, самотність. Він говорив мені, що шукав ту, яка подарує йому дітей, тепло, ласку, що він втомився бути один.
Не знаю, як так сталося, але я полюбила Василя з першого погляду, що зовсім не характерно для мене. Я завжди була прискіплива, вибіркова, а тут після буквально двох місяців знайомства вирішила виходити заміж. Наше знайомство не було випадковим. Ініціаторами нашого знайомства був мій дядько і батько Василя, які були друзями. Мене все влаштовувало, у нього стабільна і престижна робота. У Василя була ділянка, на якій він збирався будувати будинок.
Єдине, що я від нього зажадала в перші дні шлюбу, щоб ми жили без зрад. Я так і сказала, що я багато чого зможу пробачити, але тільки не зраду. Знаючи, про його перший шлюб і про те, що йому довелося пережити я завжди його підтримувала, намагалася бути дбайливою, ніжною. В ці відносини я вклала всю себе.
Через рік спільного життя у нас народився син, ще через рік я народила другого сина. Весь цей час я продовжувала інтенсивно працювати, ми купили велику квартиру. На тій ділянці, де він мав намір побудувати будинок вирішили відкрити бізнес, який нам буде приносити стабільний дохід. Все йшло гладко, бізнес розвивався, я працювала на своїй роботі в умовах гнучкого графіка і виховувала дітей. Василь мені у всьому допомагав, і з дітьми і з бізнесом. Якби не він у мене нічого б не вийшло.
Ми дуже один одного доповнювали. Я була генератором ідей, а він реалізовував всі ті задуми, які я проектувала. Так ми жили шість років, поки не настав той день, коли я виявила його листування. Я ніколи не заглядала в його телефон, не було причин, я завжди йому довіряла. Іноді з’являлися думки про те, чому він не залишає телефон на видному місці, він його завжди кудись прибирав, щоб не був в полі мого зору. Я навіть пам’ятаю, що кілька разів пожартувала, сказавши, що ховає телефон тільки той, кому є, що приховувати.
У мене не було і тіні підозр, тому, що вірила і твердо знала, що він людина, яка ніколи мене не обдурить. Звичайно, за шість років життя у нас було по-різному.
Але я завжди піклувалася про чоловіка. Я робила для нього дорогі покупки, які впливають на його статус. Я ініціювала покупку дорогої машини, хорошою брендового одягу, поїздки на відпочинок, як з дітьми, так і без дітей, щоб побути удвох.
Того вечора він прийшов додому трохи нетверезий. Він зайшов в спальню і відразу заснув. Через деякий час на його телефон почали приходити сигнали про повідомлення, спочатку один, потім через деякий час інший, і так все частіше і частіше. Я не витримала, стала шукати його телефон. Знайшла його під його подушкою.
Я відкрила телефон і стала читати повідомлення. Він зберіг її ім’я під чоловічим ім’ям, вона писала, що сумує, що чекає зустрічі, що вона його любить. І тут я наважилася вступити в переписку. Звичайно під виглядом того, що їй відповідає він. Вона обурювалася, писала, що, можливо, він зараз з своєю дружиною, тобто зі мною. Вона знала моє ім’я. Вона знала імена моїх дітей. Вона питала про нас у нього.
Я відповідала в нейтральному тоні, тільки на те, що вона питала, щоб не видати себе. Я листувалася з нею години дві, за цей час я вивчила її лексикон, стилістику, тактику і стала відписувати на цьому рівні, щоб вона не запідозрила.
У процесі листування я з’ясувала, наскільки все глибоко і запущено. Я стала задавати навідні запитання, що б з’ясувати, коли вони зустрічалися востаннє і скільки тривають їхні стосунки.
Я записала собі номер її телефону, а як її звати, я не знала. Я його розбудила і пред’явила листування. Він був ошелешений. Він вихопив телефон і викинув його у вікно. Він сказав, що я собі все придумала сама, що мені здалося. Він сказав, що любить тільки мене, і що у нього нікого немає.
Той мій стан і стан наступних днів я не можу передати. Я була в повній розгубленості. Цей стан ще ускладнювався тим, що він закрив цю тему і більше ні як на неї не реагував. Я задала йому тисячу питань, а у відповідь: «Нічого не знаю, тобі здалося, ти все придумала».
Тоді я почала копатися в соціальних мережах на його сторінці, я подивилася всі лайки під його фото, нотатками, я так само переглянула всі коментарі і знайшла дивні лайки, які я зустріла також і на своїй сторінці, де були спільні з ним фото. І я її знайшла.
Я перебрала всі паролі і нарешті, сторінка чоловіка піддалася, удача мені посміхнулася, я змогла вгадати пароль. Я змогла прочитати повідомлення, з яких я дізналася, що зустрічаються вони протягом трьох років, там були повідомлення про любов і про взаємні претензії. Я черговий раз спробувала поговорити з чоловіком на цю тему, але він знову відмовчувався.
За його версією я мала б заспокоїтися, адже я його не ловила за руку, а значить, претензій бути не повинно. Я вийшла на зв’язок з нею, я зателефонувала і представилася – все як є. Її реакція мене сильно здивувала. Вона стала пред’являти претензії мені. Вона сказала, що мій чоловік любить її, а зі мною він остільки, оскільки його тримають лише діти. І що я повинна його відпустити. Я сказала, що я відпускаю, тільки ось маленька неприємність – Василь сам не хоче від мене йти.
Я зателефонувала до її сестри, яку теж розшукала через соціальні мережі. Сестра її виявилася жінкою душевною і виклала мені всю їх історію кохання. Виявляється, три роки вони то сходяться, то розходяться. Коли вона зрозуміла, що Василь не збирається з нею одружуватися, вирішила піти від нього, але він не заспокоївся, знову почав писати їй і наполягати на зустрічах.
Чоловікові я все розповіла, сказала, що може йти куди завгодно, адже він мене зрадив. Але він знову почав мене переконувати, що у них нічого не було, і що лише я важлива для нього. Я не знаю, як мені далі бути – пробачити чи піти. Це питання занадто складне для мене.
Фото ілюстративне – allforbeutylady.
