РРО для микробизнеса: вопрос попытался решить Зеленский. Что из этого вышло
Питання щодо сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) обговорюється вже більше року. Про нього, мабуть, вже чув кожен підприємець на спрощеній системі, а десятки різних проєктів законів місяцями припадають пилом у парламенті. Проте вирішення проблеми досі не зрушило з місця.
І ось це питання вирішив врегулювати Офіс президента. Результатом кількатижневої роботи став проєкт закону №4439, визначений президентом Володимиром Зеленським як невідкладний.
Що ж саме містить цей документ, і чи вирішує він комплекс проблем, пов’язаних із РРО.
Проблематика
Відповідно до досліджень провідних аналітичних центрів, проблематика у питанні РРО та спрощеної системи полягає у наступному:
З одного боку – є сотні тисяч ФОП, які сплачують всі податки та збори, заробляють на життя собі та своїм рідним, реалізують товари або надають послуги на 1,2,3,4 групах єдиного податку спрощеної системи та внаслідок фізичних обмежень ніколи не зможуть перевищити ліміти ЄП своїх груп спрощеної системи. Це і продавці хот-догів, кави, сувенірів, маленькі перукарні, гуртки малювання чи танців тощо.
З іншого боку – є різні види великого бізнесу, які у той або інший спосіб використовують спрощену систему оподаткування для мінімізації податків.
Здебільшого, це використання псевдоФОПів для реалізації товарів на значні суми, із приховуванням цієї виручки і декларування тільки малої частки доходу – не більше 1 млн грн.
Внаслідок таких зловживань за розрахунками експертів, щороку держава недоотримує податків на суму від 6 до 8,3 млрд гривень, а також суттєво викривляється конкуренція у цих секторах.
Що ж пропонується проєктом щодо РРО
Здається, що представники Офісу президента не читали жодного дослідження щодо питання спрощеної системи та запровадження РРО в Україні, не робили аналіз витрат-вигод по різним альтернативним моделям застосування РРО, не ознайомились навіть із міжнародним досвідом у цій сфері, а вирішили підготувати проєкт закону виходячи з якихось інших невідомих міркувань.
Тому проєкт змін у сфері застосування РРО не вирішує жодної з описаних вище проблем. Хоча документ містить низку технічних позитивних норм (наприклад, прив’язка лімітів єдиного податку до мінімальної зарплати, покращення функціонування е-РРО), у ньому можна знайти й негативні норми:
залишає надто широку тотальну фіскалізацію всієї 2 та 3 груп ССО з 2022 року;
залишається на весь 2021 рік критерій для переходу на РРО – ліміт по сумі виручки, який не має жодного сенсу, цей критерій неможливо контролювати;
скасовує прогресивні норми по стимулюванню покупця отримувати фіскальний чек на товари високого цінового сегменту, які мали запрацювати з 2021 року;
позитивна ідея по скасуванню РРО при дистанційній торгівлі виключно на розрахунковий рахунок продавця трансформувалась у норми про "Дистанційну послугу", що є викривленням ідеї та ніяк не допоможе при дистанційній торгівлі.
Чому запропоновані норми недоцільні?
1. Фіскалізація всіх без виключення ФОПів
Згідно розрахунків, орієнтовна сума витрат підприємців на придбання та експлуатацію касових апаратів при повній фіскалізації 2 та 3 груп ССО у перший рік роботи складе від 9,77 до 11,9 млрд грн. В той час як прогнозовані додаткові надходження до бюджету складуть 6-8,3 млрд грн на рік. Тож суспільна користь від фіскалізації 2 та 3 груп спрощеної системи — від'ємна.
В той час як інші моделі фіскалізації (фіскалізація ризикових платників) дають значно менші збитки для підприємців при майже тих самих надходженнях до бюджетів. Фіскальний ефект у альтернативних моделях перевищує економічні втрати.
Так, обов’язкове РРО виключно для підприємців, які ведуть діяльність на великих торгових площах, а також реалізують товари через мережу Інтернет, призводить до втрат у межах 0,8 млрд грн на перший рік впровадження, а прогнозовані додаткові надходження до бюджету складуть 6-7,3 млрд грн на рік.
Обов’язкове РРО виключно для окремих ризикових груп товарів/послуг призводить до втрат у межах 1,2 млрд грн на перший рік, а прогнозовані додаткові надходження до бюджету складуть 6-7,3 млрд грн на рік.
Тож вбачається економічно доцільним застосувати РРО виключно для окремих категорій платників, визначених на основі аналізу витрат-вигод.
Крім того, встановлення критерію для переходу на роботу із РРО у вигляді певної суми не має жодного сенсу, тому що обороти до 167 МЗП на спрощеній системі неможливо контролювати.
2. Механізм "кешбек для покупця"
Цей механізм був напрацьований кілька років тому експертами аналітичних центрів за підсумками дослідження міжнародного досвіду та аналізу альтернатив для України. Цей механізм значно ефективніший за фіскальні лотереї і найоптимальніший для України.
Навіть у галузях, які вже фіскалізовано, спостерігаються випадки побудови схем по мінімізації податків. Вони будуються на ухиленні від використання РРО для продажу всіх товарів за допомогою "чіпованих" РРО, паралельної системи по видачі псевдофіскального чеку, надрукованого на звичайному термопринтері.
Загалом по секторах, які фіскалізовані, рівень тіні значно нижчий за середні показники в цілому (зокрема тютюнова галузь – згідно досліджень, тінь у цьому секторі на рівні 7-10%, нафтогазова група – рівень тінізації складає 15-20%, в той час як рівень тінізіції роздрібної торгівлі в цілому по всіх секторах оцінюється у 30-36%).
В той же час за допомогою механізму по стимулюванню покупця отримувати чек на товари високого цінового сегменту, можливо значно скоротити рівень тінізації у фіскалізованих секторах, зосередивши увагу перевіряючих органів виключно на великих порушниках та забезпечивши громадський контроль за перевірками з боку покупців.
Тож відміна механізму "кешбек для покупця" є контрпродуктивною, такою, що не дозволить зменшити рівень тінізації економіки.
Також варто зазначити, що механізм, аналогічний кешбеку, вже працює в Україні з 1 січня 2020 року, коли набули чинності зміни до закону "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції, внесений президентом на реалізацію передвиборчих обіцянок: "Здай корупціонера – отримай 10%". Так, до закону "Про запобігання корупції" внесено зміни стосовно визначення правового статусу викривачів корупції, їхніх прав і гарантій захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію. Законом передбачено винагороду для викривачів корупціонерів – у розмірі 10% від суми збитків.
3. РРО і дистанційна торгівля
На думку експертів, застосування реєстраторів розрахункових операцій в електронній (дистанційній) торгівлі не має бути обов’язковим, якщо:
розрахунок здійснюється у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток та/або використанням платіжних систем та за умови, що оплата за товар та/або послуги перераховується у повному обсязі (призначена для надходження) на розрахунковий рахунок юридичної особи або фізичної особи-підприємця, за умови надання такою юридичною особою або фізичною особою-підприємцем контролюючому органу інформації про рух грошових коштів на банківських рахунках під час проведення фактичної перевірки.
Також доцільним є забезпечити обов’язкову ідентифікацію товарної групи/послуги при здійсненні платежу, щоб у банківській виписці було відображено відповідні дані.
Важливо ці норми імплементувати у законодавство, щоб спростити роботу бізнесу, який працює виключно через розрахунковий рахунок.
Тож як бачимо, чергова спроба врегулювати питання із РРО та спрощеною системою – знайти оптимальну модель для того, щоб відділити чесних ФОП від псевдоФОПів – виявилась марною.
Проєкт №4439 містить окремі позитивні норми, проте жодним чином не вирішує ключову проблему: позбавити фіскалізації всіх спрощенців, які ніяк не зможуть досягти ліміту 2 та 3 груп ССО (які сплачують всі податки і для них РРО не має сенсу з економічної точки зору), а в той же час фіскалізувати тих, хто зловживає спрощеною системою та ухиляється від сплати податків за допомогою псевдоФОПів.
Сподіваюсь, що у цей вкрай обмежений час, який залишився до 2021 року, народні депутати почують пропозиції аналітичних центрів та встигнуть врегулювати питання із фіскалізацією у оптимальний спосіб, лібералізувавши сферу застосування РРО для мікробізнесу.
