Деякі активні жіночки вже відчайдушно чекали з глечиками, щоб набрати освяченої води. Закінчилася Служба Божа, люди стали навколо церкви в очікуванні, що зараз священник окропить всіх свяченою Йорданською водою. Зоряна сьогодні теж прийшла на Богослужіння. Вдома її не було довгих 16 років, приїхала два дні тому, то ж вирішила згадати добрі українські традиції.
В Німеччині, де вона живе зараз, все зовсім не так. Правду кажуть, що дух Різдва можна сповна відчути лише вдома. Хоч на вулиці і було холодно, але так добре їй вже давно не було, вона вдихала рідне повітря і спогади мимоволі огортали її. Раптом серед натовпу Зоряна побачила жінку, дуже схожу на її колишню свекруху, але значно старшу.
Ні, це не може бути Марія Петрівна, з її характером вона б розштовхала тут усіх і першою б побігла набирати в свій глечик воду. А ця, схожа на неї жіночка, скромно стоїть позаду усіх, спершись на паличку. Зоряна уважніше придивилася і ледь не обімліла – це таки вона, її колишня свекруха. Але що з нею сталося?
***
Коли Зоряні було 20 років, вона зустріла Дмитра. Хлопець був з заможної родини, старшим за неї на 5 років. Це було кохання з першого погляду… А через три місяці зустрічань Зоряна зрозуміла, що скоро стане матір’ю. Новина про дитину не втішила Дмитра, але діватися було нікуди, батьки Зоряни наполягли на весіллі.
Перед самим весіллям в п’ятницю до Зоряни додому прийшла Марія Петрівна, посадила всіх рядочком за стіл і впевнено сказала: «Мій син з вашою донькою шлюб брати не буде. Не пара вона йому».
Батько, ошелешений її заявою, спробував пояснити, що ми вже замовили церкву і священника, мовляв, що люди скажуть, але свекруха відповіла, що або молоді просто розписуються, або взагалі нічого не буде. Вона була впевнена, що її син одружується з Зоряною не з великої любові, а через примус, тому і вирішила, що цей союз ненадовго.
Дмитро таки послухав свою маму і кинув Зоряну відразу, як народився син. Спочатку він пішов жити до своєї мами, а потім попросив розлучення. У спробах зберегти шлюб, Зоряна зібрала сина, і пішла до свекрухи. На дворі була зима, мороз, але свекруха навіть не пустила її до себе – розмова відбулася на порозі.
Марія Петрівна пояснила, що їй нема чого сюди приходити, бо вона ніколи не визнає її за невістку, а цього хлопчика – своїм внуком. Дмитро не бачив сина рік, а потім, відразу як їх розлучили, одружився з дівчиною, яку йому вибрала мама.
Зоряна добре знала німецьку мову, то ж коли її хресна мама, яка жила в Німеччині, запропонувала їй переїхати до неї, дівчина погодилася. Правда, довелося свого маленького синочка на деякий час залишити з своєю мамою.
За кордоном у Зоряни все склалося добре, вона швидко освоїлася, знайшла роботу, і вже через 2 роки змогла забрати сина до себе. А 5 років тому Зоряна вдруге вийшла заміж і народила ще одного сина.
В Україну повернулася, бо занедужав її батько, на щастя – нічого серйозного. На зустріч з жінкою, яка практично зруйнувала її життя, вона аж ніяк не сподівалася. Але таки знайшла в собі сили підійти і привітатися. Марія Петрівна відразу впізнала колишню невістку і почала плакати. Від несподіванки Зоряна допомогла їй набрати освяченої води і запропонувала підвезти додому, так як була з машиною.
По дорозі свекруха зізналася, що дуже шкодує про те, що все так склалося. Дмитро одружився, зараз у нього четверо дітей. Його дружина забороняє і йому, і дітям бачитися з бабусею. А сама Марія Петрівна дуже хворіє, потрібно багато грошей на лікування, яких у неї немає.
– А може зайдеш на каву, – несміливо запитала свекруха.
– Іншим разом, – відповіла Зоряна і витягнула з гаманця 200 євро.
Олеся Біла.
Спеціально для ukrainians.today.
Фото ілюстративне – acc.cv.
